її полягає в тому, що кожна ситуація, в якій опиняється менеджер, може бути схожою з іншими ситуаціями. Проте їй будуть властиві унікальні властивості. Завдання менеджера в цій ситуації полягає в тому, щоб проаналізувати всі фактори окремо і виявити найбільш сильні залежності (кореляції). p align="justify"> У 70-і рр.. з'явилася ідея відкритої системи управління. Організація як відкрита система має тенденцію пристосовуватись до досить різноманітною внутрішньому середовищі. Така система не є самообеспечивающейся, вона залежить від енергії, інформації та матеріалів, що надходять ззовні. Вона має здатність пристосовуватися до змін у зовнішньому середовищі. p align="justify"> Таким чином, слідуючи теорії систем, можна припустити, що будь-яка формальна організація повинна мати систему функціоналізації (тобто різні форми структурного поділу):
систему результативних та ефективних стимулів, що спонукають людей робити внесок у групові дії;
систему влади;
систему логічного прийняття рішень. p align="justify"> З точки зору економіки організації найбільш суттєві у науково-методичному плані результати були отримані в рамках ситуаційного підходу. Суть ситуаційного підходу полягає в тому, що форми, методи, системи, стилі управління повинні істотно варіюватися залежно від ситуації, що склалася, тобто центральне місце повинна займати ситуація. Це конкретний набір обставин, які сильно впливають на організацію в даний конкретний час. Іншими словами, суть рекомендацій з теорії системного підходу полягає у вимозі вирішувати поточну, конкретну організаційно-управлінську проблему в залежності від цілей організації і сформованих конкретних умов, в яких ця мета повинна бути досягнута. Тобто придатність різних методів управління визначається ситуацією.
На кожному етапі розвитку менеджменту формувалися відповідні школи управління. М. Мескон виділяє три такі школи, в яких показані методи і принципи їх формування .. Школа наукового управління (1885-1920 рр..) p align="justify"> Школа пов'язана з ім'ям Фредеріка Уінслоу Тейлора. Представники цієї школи обгрунтували необхідність підбору конкретних працівників для виконання певної роботи (розстановки кадрів), обгрунтували необхідність навчання працівників, їх підготовку та перепідготовку як всередині підприємства, так і в сторонніх організаціях, раціоналізації праці та її мотивації. p align="justify"> У рамках даної школи були розроблені 12 основних принципів управління, які не втратили свого значення й досі:
чітко поставлені цілі - це вихідний пункт управління;
здоровий глузд, що передбачає визнання зроблених помилок і пошук їх причин;
компетентна консультація професіоналів і вдосконалення процесів управління на основі їхніх рекомендацій;
дисципліна, забезпечена чіткою регламентацією діяльності людей, к...