лізація - процес навчання, тобто безсистемне оволодіння людиною (у взаємодії з численними соціальними факторами, небезпеками і обставинами життя) завдяки мові, звичаям, традиціям, повсякденною моралі такими якостями:
- репертуарами поведінки (Б.Скиннер);
- здатністю представляти зовнішні впливи і відповідну реакцію на них символічно у вигляді В«внутрішньої моделі зовнішнього світуВ» (А. Бандура).
Виховання поряд з елементами навчання включає в себе процес навчання - систематичне викладання знань, формування вмінь, навичок і способів пізнання, прилучення до норм і цінностей. Слід підкреслити, що навчання присутня у всіх п'яти видах виховання, розрізняючи об'ємом, змістом, формами і методами організації цього процесу. p align="justify"> По-третє, стихійна соціалізація - процес інкретний (безперервний), так як людина постійно взаємодіє з соціумом.
Виховання - процес дискретний (перериваний), бо, будучи планомірним, воно здійснюється в певних групах та організаціях, тобто обмежене місцем і часом.
четверте, стихійна соціалізація має цілісний характер, бо людина як її об'єкт у своєму розвитку зазнає впливу соціуму (позитивне чи негативне), а як суб'єкт в тій чи іншій мірі пристосовується і відокремлюється у взаємодії з усім комплексом обставин свого життя.
Виховання - процес парціальний (частковий). Це визначається тим, що людину виховують сім'я, релігійні та виховні організації, певні групи людей, контркультурні організації - всі вони мають неспівпадаючі завдання, цілі, засоби і результати виховання. Людина у своєму житті проходить через ряд виховують його спільнот різного типу і в кожен період життя одночасно входить у кілька з них. Між цими спільнотами немає і не може бути жорсткою зв'язку і наступності, а часто немає взагалі ніякого зв'язку (що може бути і благом, і злом у залежності від обставин). p align="justify"> Людина не залишається пасивним в процесі соціалізації (і стихійної, і відносно спрямовується, і відносно соціально контрольованої - виховання). Він проявляє певну активність, відчувши або усвідомивши необхідність чи бажання змінити що-небудь в собі, для того щоб:
- більшою мірою відповідати очікуванням і вимогам соціуму, як позитивним, так і негативним;
- протистояти в тій чи іншій мірі вимогам соціуму, ефективніше вирішувати виникаючі в його житті проблеми;
- уникати або долати ті чи інші небезпеки, не стати жертвою тих чи інших несприятливих умов і обставин соціалізації;
- більшою чи меншою мірою наблизити свій образ В«готівкового ЯВ» (яким людина бачить себе в даний період часу)...