основні рівні:
. Психологічний рівень - виникнення наміри написати що-небудь, створення задуму (про що писати?) І загального змісту змісту писемного мовлення (що писати?). p align="justify">. Лінгвістичний рівень - якими мовними засобами здійснюється лист. Цей рівень реалізує переклад задуму, що формується на психологічному рівні, у лексико-морфологічні та синтаксичні одиниці, тобто в слова і фрази. p align="justify">. Психофізіологічний або сенсомоторний рівень, що дозволяє відповісти на питання, як писати. На цьому рівні реалізується процес звукоразліченія, аналіз звуків, що входять до складу слова, встановлення послідовності у написанні букв в слові. Тут же відбувається перешифровка з одного коду на інший: зі звуку на букву; з літери на комплекс тонких рухів руки, відповідних написання кожної окремої літери. Це можливо лише завдяки взаємодіючої роботі цілого ряду аналізаторних систем: звуковий аналіз забезпечується спільною роботою речеслухового й мовленнєвого аналізаторів (дитина чує і вимовляє звуки); перешифровка звуків у літери відбувається за допомогою роботи речеслухового, речедвігательного і зорового аналізаторів (дитина чує звук, вимовляє його, представляє зоровий образ відповідної звуку букви); написання букви вимагає спільної роботи зорового, просторового і рухового аналізаторів, що забезпечують тонкі рухи руки (дитина зоровий образ літери переводить в руховий образ - послідовність рухів руки, при цьому він повинен орієнтуватися на полі сторінки, зорово контролюючи свої дії).
Ці три рівня оволодіння процесом письма були виділені Н.Ф. Виноградової, система навчання письма якої є на сьогоднішній день найбільш популярною в сучасній школі. Тому її розгляд наводиться в наступному параграфі. br/>
1.2 Особливості навчання письма в моделі Н.Ф. Виноградової
Система навчання російській мові в цілому, і процесу грамотного письма зокрема, розроблена Н.Ф. Виноградової, існує в руслі так званого особистісно-орієнтованого навчання. Розглянемо основні постулати цієї моделі. p align="justify"> У педагогіці та методиці початкового навчання за останні роки міцно утвердилася особистісно-і діяльнісно-орієнтована спрямованість усього навчально-виховного процесу.
Подібна зміна освітніх векторів неминуче тягне за собою коригування в розгортанні змісту конкретних навчальних дисциплін, способів їх викладання (з боку вчителя) і засвоєння (з боку учня).
Особистісно-орієнтовану спрямованість повинно відповідним чином підготувати і організувати. Особистісна орієнтованість навчально-методичного процесу з певної навчальної дисципліни базується на індивідуальному підході, здійснюваному вчителем щодо кожного учня на основі знання їм, педагогом, психофізіологічних тощо особливостей учня, і такого змісту, побудови та ходу уроків, коли індивідуальні якості учня социализируются, набувають позитивну соціальн...