льстві є виховання особистості дитини паралельно з отриманням теоретичних і практичних знань і навичок. Питання розвитку емоцій і почуттів, у процесі виконавської діяльності зачіпає складну тему у вихованні школяра.
При роботі з дітьми слід пам'ятати, що емоції - це його спроби висловити навколишній світ у внутрішньому своєму відображенні, висловити своє ставлення до якихось проблем.
Розвиток у дітей здатності сприймати прекрасне в навколишній дійсності, у творах мистецтва, в природі, у відносинах до людей, відрізняти справді прекрасне від потворного, розвивати смак до прекрасного і здатності самому створювати це прекрасне - це і є емоційне виховання.
Музика - найемоційніше з усіх мистецтв і тому саме близьке і дороге для людини. Емоція - найбільш специфічна і відчутна сторона музичного змісту. Виникали навіть уявлення про суть музики як «мовою почуттів».
З позиції антропології емоційні знаки старше словесного мови, праве, емоційне, півкуля старше лівого, логічно-понятійного. Емоційний стан - саме єство для людини, і саме емоційний світ формував спілкування древніх племен, пралюдей. Цивілізація і технічний прогрес неухильно несли з собою всебічну раціоналізацію, регламентацію, обмеження природного в людині, в тому числі і стосовно його емоцій.
І на сучасному етапі людської культури цінність мистецтва взагалі і музики в першу чергу полягає не тільки у створенні емоційного резонансу, адекватного станом і самосвідомості людини, але і в реабілітації втрачаються їм властивостей, цілісності людської натури, у заощадженні всього багатющого комплексу людських здібностей для успішного існування людини в майбутньому.
Емоційний спосіб сприйняття музики завжди связан з пізнавальною і практичною діяльністю школяра на навчальному процесі в початковій школі. Емоційний виховання на навчальному процесі спрямоване на вирішення наступних завдань:
формування у дітей здатності сприймати, відчувати, правильно розуміти і цінувати прекрасне в навколишній дійсності та мистецтві, формування навичок використання засобів мистецтва для пізнання життя людей, самої природи;
розвиток глибокого розуміння краси природи, здатності берегти цю красу;
озброєння учнів знаннями, а також прищеплення умінь і навичок в області доступних дітям видів мистецтв - музики, співу, малювання, художнього слова, драматизації;
розвиток творчих здібностей дітей, умінь і навичок відчувати і створювати красу в навколишньому житті, на заняттях, вдома, у побуті;
розвиток у дітей розуміння краси в людських відносинах, бажання й уміння вносити красу в побут.
Емоційне сприйняття музики, характеризується цілісністю. Емоційне почуття більш складний вид усвідомлення прекрасного в житті, тому воно характеризується здатністю і підготовленістю людини відчувати насолоду від зустрічі з прекрасним (або обурення час зустрічі потворним). Сприймаються не тільки і не стільки окремі звуки, фарби, скільки весь колорит, вся гармонія звуків. У сприйнятті завжди позначаються інтереси, відносини, весь попередній художній і життєвий досвід людини. Особливу роль відіграють слух і зір - здатність вслухатися, вдивлятися в навколишній світ.
Оцінку прекрасних (або потворних) явищ в мистецтві, природі,
суспільстві можна назвати естетичним судженням. Звідси особлива близькість
морального, естетичного та емоційного.
Емоції - еволюційно більш ранній механізм регуляції поведінки, ніж розум. Тому вони вибирають і більш прості шляхи вирішення життєвих ситуацій. Тому, хто піде їх «порадою», емоції додають енергії, оскільки вони безпосередньо пов'язані з фізіологічними процесами на відміну від розуму, якому підпорядковуються аж ніяк не всі системи організму. Під сильним впливом емоцій в організмі відбувається така мобілізація сил, яку розум не викликати ні наказами, ні проханнями, ні понуканию.
Визначення емоції в музиці може бути наступним: музична емоція - процес, результат, образ і досвід переживання музики людиною. Адже сама музика живе не в нотних значках на папері, а в слуховому досвіді людини. І емоційні її характеристики в основному не фіксуються в семіографіі.
Вивчення цієї сторони змісту музики пов'язане з дослідженням областей її вираження і сприйняття, що вимагає і музично-психологічного підходу. Психологами поставлений, зокрема, наступне питання про сам предмет «музичні емоції»: музика висловлює світ емоцій і переживань або вона формує певні сторони і структури душевного життя, без музики не існуючі [7].
На Заході близько 1990-х років відбувся навіть розкол психологів на когнит...