ішності: умові пропозіціонального змісту (адресат виконає р), попередніми умовами (адресат в змозі виконати р), умовами щирості (адресант хоче, щоб адресат виконав р), наприклад,
Sir John Falstaff. What, shall we be merry? shall we have a play extempore? »(W. Shakespeare)
Brutus. Canst thou hold up thy heavy eye awhile, touch thy instrument a strain or two?. Ay, my lord, an t please you (W. Shakespeare)
Використання стратегії (N1) ситуативно корелює зі значною соціальною дистанцією комунікантів. Загалом серед наших прикладів реалізацій стратегії (N1) переважає соціальна дистанційованість і підпорядкування адресанта адресату.
Стратегія негативної ввічливості (N1) продовжує домінувати в реквестиви в XVII - XVIII ст. наприклад: містер Беллер несподівано з'являється у будинку своєї сестри:
Old Harry Bellair (without). Where are you all there? Out, a dod! will nobody hear? Town. My brоther! Quickly, Mr. Smirk, into this closet! you must not be seen yet (G. Etheredge)
Waterman. Pray, Master, will you please to dispatch me? Fashion. Ay, here a - canst thou give me a guinea? (Aside). Good! (J. Vanbrugh)
Macheath. Ere you seat yourselves, ladies, what think you of a dance?
(J. Gay)
У XIX - XX ст. область функціонування негативних стратегій спонукання, реалізованих питальними реченнями, кількісно розширюється за рахунок істотного зростання частотності стратегії (N1). Наприклад,
She never liked you. Why should you care about her (Ch. Bront?)
Would you come and meet her? (J. Chase)
Will you try to pretend that you re the winner? (J. Chase)
Розповідні РА директиви також відіграють істотну роль в цей період завдяки загальному зростанню їх частотності як непрямих директивів. Це відповідає загальній тенденції якісного та кількісного розширення сфери непрямих реалізацій РА директивів до XX в.:
You ve got nothing to worry about (E. Waugh)
You mustn t come here every day. There s no need (A. Christie)
Сутністю стратегії негативної ввічливості (N2) є прагнення мовця уникнути нав'язливості у спілкуванні за рахунок включення в мовне оформлення спонукання маркерів-модифікаторів (hedges) типу rather, sort of, true, quite.
Семантично поняття hedge визначається як частка, слово або фраза, яка модифікує роль предиката або групи іменника у висловленні вказує, що певний елемент відповідає своїм значенням лише частково, або, навпаки, в найвищому ступені: sort of, regular, true, rather, pretty, quite [247].
C прагматичної точки зору це явище перформативной модифікації іллокутивної сили РА: маркери-модифікатори служать задоволенню потреби особи не втручатися, в основі чого лежить максима: не припускав, що А2 в стані / бажає виконати р. Як вказує Р. Лакофф, вони змінюють умови щирості і підготовчі умови висловлювань і реалізуються за допомогою синтаксичних конструкцій з приєднанням типу Do me a favour, will you? [265].
В цілому, серед маркерів-модифікаторів виділяють перформативні елементи, що змінюють пропозіцию висловлювання (certainly, sincerely, really...
