/p>
якість освітніх послуг в кінцевому результаті впливає на розвиток суспільства, звідси випливає зацікавленість держави в їх якості та необхідність відповідності останнього вимогам державного контролю - навіть в умовах ринкової економіки.
Відповідно до визначення освітніх послуг можна запропонувати наступну їх класифікацію;
по тривалості надання: короткострокові - від одного дня до місяця; середньострокові - від місяця до року; довгострокові з різними рівнями - незакінчену середню, середня, середня спеціальна, вища, курси підвищення кваліфікації, аспірантура, докторантура;
по констатації досягнення громадянином (навчаються) встановлених державою освітніх рівнів (освітніх цензів): е отриманням документів, що підтверджують досягнення освітнього рівня; без отримання;
за способом відшкодування коштів за навчання: освітні послуги, що надаються безкоштовно (за рахунок бюджетних коштів); платні; з частковим відшкодуванням витрат.
2. Емпіричні дослідження
У емпіричної частини даного дослідження хотілося б позначити деякі соціологічні дослідження, які проводилися в сфері освіти.
C 2007 по 2012 рік два рази на рік опитувалися студенти МІЕМ різних курсів, факультетів та спеціальностей, які відвідують заняття з не профільному для цих спеціальностей предмету («Метрологія та сертифікація»). Тому можна вважати, що ці дані відносяться до більш старанною половині студентів, а там, де від респондентів турбувалися дати оцінку ситуації, - оцінка робилася, знову ж, більш старанною частиною студентів. Анкета була анонімною, участь в анкетуванні - добровільним, взяло участь більше 98% присутніх, загальний обсяг - близько тисячі опитаних. Деякі дані про ситуацію в інших вузах були отримані від експертів - викладачів цих вузів.
Основні отримані результати (з точністю 5%) такі. Студенти МІЕМ відвідують в середньому (по всіх курсах і факультетах) 55-65% усіх занять, найбільш старанні - 65-90%. Коли студент перебуває на занятті, реально він бере участь у занятті в 35-60% випадків, найбільш старанні - 35-70%. Перемножуючи, отримаємо фактичну участь 20-40%, у найбільш старанних - 20-55%. Що стосується бажання відвідувати заняття, то найбільш старанні студенти відвідують охоче 35-70% всіх занять.
З студентів МІЕМ на першому курсі працює 10-20%, на 2 курсі - 10-30%, на 3 курсі - 30-50%, на 4 курсі - 40-60%, на 5 курсі - 50-70%. Серед найбільш старанних на 5 курсі працює 30-55%. На молодших курсах робота за фахом становить 1/10 - 1/3 всієї роботи, на старших ця частка досягає.
На думку найбільш старанних студентів, з того, чого навчають у МІЕМ, в голові залишається 35-55%, буде потрібно в житті 25-50%, з викладачів свій предмет знають 70-90%, вміють викладати 50-70%.
Крім анкетування студентів, в 2008 році питання про ставлення студентів до занять був заданий, як експертам, декільком досвідченим викладачам різних московських вузів. Їм було поставлено питання: «Яка частка студентів: серйозно знає предмет; серйозно цікавиться предметом; якщо і цікавиться, то несерйозно; взагалі нічого не робить », і були отримані такі відповіді (усереднене): через дефіс наведено відповіді на ці чотири питання, усереднено, у%:
технічні вузи, непрофилирующих предмет: 0 - 20 - 20 - 60.
технічні вузи, профілюючий предмет: 7 - 15 - 40 - 38.
найкращий виш Москви, профілюючий предмет: 5 - 16 - 47 - 32.
найкращий виш Москви, профілюючий предмет, кращий факультет: 12 - 32 - 47 - 12.
Хотілося б так само навести приклад соціологічного дослідження на тему як такої якості освіти у вищих навчальних закладах. Опитування проводилося в липні - серпні 2012 року. Дослідження було спрямоване на виявлення проблем і напрямків розвитку процедур контролю та оцінки якості освіти та їх впливу на результативність підготовки випускників закладів професійної освіти.
Об'єктом дослідження виступали ключові роботодавці, що формують попит по найбільш затребуваних спеціальностей на ринку праці кожного з суб'єктів Російської Федерації. У вибіркову сукупність, сформовану методом цільового відбору, були включені наступні категорії респондентів:
представники кадрових служб організацій провідних галузей економіки суб'єктів Російської Федерації;
представники професійних об'єднань в розрізі суб'єктів Російської Федерації;
керівники вищої і середньої ланки і власники підприємств різних галузей і сфер діяльності, значущих для економіки суб'єкта РФ.
Дослідженням були охоплені всі суб'єкти Російської Федерації, а точніше 83. Було проведено анонімне індивідуальне анкетування, в якому взяли участь 3594 респондента. ...