тобто слово повинно називати явище або предмет, властиві нашій російської дійсності. Так, давно відомі російській мові слова корупція (лат.), Мафія (іт.), Акція (фр.) Бізнесмен (англ.), Комерція (лат.), Наркотики (грец.), Наркоман (грец.), Інфляція (лат.), бомонд (фр.), рейтинг (англ.), конверсія (лат.), приватизація (фр.), імпічмент (англ.), інавгурація (англ.) були екзотизму і зовсім недавно стали позначати явища російського життя. Кілька років тому в нашу мову увірвалися англійське слово рекет, французькі казино, приватизація, ваучер разом з ними позначається явищами. Окремі запозичені слова в російській мові набувають нового відтінку значення: бутік (фр.) - «Лавочка, невеликий магазин»; в російській мові - «магазин модного одягу»; хоспіс (англ.) - «притулок, богадільня»; в російській - «дорога лікарня для безнадійних хворих з максимумом комфорту».
Деякі слова утворюються в російській мові на основі з'єднання запозичених основ, наприклад: наркобізнес - наркотик (грец.) + бізнес (англ.); порнобізнес - порно (грец.) + бізнес.
Крім того, кожне запозичене слово освоюється російською мовою фонетично, графічно і морфологічно. Потрапивши в російську мову, іншомовні слова підкоряються правилам російської вимови. У російській мові немає прідихательной звуку h, і він замінюється то звуком г, то звуком х: хокей - з hockeyу (англ.), Гейне з Нeinе (нім.). Голосні звуки передаються по-різному: mееting (англ.) - Мітинг, Аutomobil (нім.) - Автомобіль і багато інших. Фонетичне освоєння слова не завжди буває простим. Згадайте, як йшло фонетичне освоєння слова рекетири: існувало два варіанти - рекетири, рекетёри. Колись так само освоювалося вимова слова кримплен: кримплен - кремплін.
Відбувається і підпорядкування іншомовних слів тим чи іншим граматичним категоріям, наприклад, може змінюватися їх граматичний рід. У російській мові родова співвіднесеність слів обумовлена ??їх формальною структурою: слова, що закінчуються на приголосну букву, відносяться, як правило, до чоловічого роду. Тому das Раг1аmеnt (нім., Ср), ргаеsidium (лат ,, СР) і їм подібні набувають в російській мові чоловічий рід. Слова на-о, -е, -і, -у ставляться до несклоняемимі іменником середнього роду: кафе (фр.), Кашне (фр.), Казино (фр.), Бунгало (англ.), Сопрано (іт.), сольдо (іт.) і т. д. Іноді змінюється і значення слова: der Маlег (нім.) - живописець, рус.- Маляр; mаharic (араб.) - витрати, витрати, рус.- Могорич; hasard (фр.) - випадок, рус.- Азарт (запальність).
3.2 Вимова запозичених слів
У російській літературній мові, як і у всякому літературній мові з тривалою історією є чимала кількість слів іншомовного походження, нерідко неточно званих «іноземними словами». Запозичене слово рідко засвоювалося російською мовою в тому вигляді, в якому воно існувало в мові-джерелі. Відмінності в вимова між російською мовою та іноземними вели до того, що чуже слово змінювалося, пристосовувалося до росіян фонетичним нормам, у ньому зникали невластиві російській мові звуки. Зараз значна частина таких слів за своїм вимовою нічим не відрізняється від слів споконвічно російських. Але деякі з них - слова з різних областей техніки, науки, культури, політики і особливо іншомовні власні імена, - виділяються серед інших слів російської літературної мови своєю вимовою, порушуючи правила. Далі описані деякі особливості вимови слів іншомовного походження.
Клавіші [дж], [дз].
У словах іншомовного походження нерідко представлено поєднання [дж], відповідне фонемі [?] інших мов, що представляє собою аффрикат [z], але промовленою з голосом. У російській же мові поєднання дж вимовляється так само, як те ж поєднання в споконвічно російських словах, а саме як [? ж]: [? ж] їм, [? ж] емпер, [? ж] Ігітою, [? ж] ентельмен.
У поодиноких випадках зустрічається поєднання [дз], відповідне звуку [z]. Цей звук являє собою озвончения [ц]. Як і дж, поєднання дз в російській мові вимовляється так само, як відповідне поєднання в споконвічно російських словах, а саме як [zз]: Муе [zз] інь.
Звук [h].
В окремих словах іншомовного походження на місці букви г вимовляється придиховий звук [h], наприклад, [h] абітус або бюстгальтер, в якому можливо вимова [h] разом із [г]. З цим звуком можуть вимовлятися деякі з іноземних власних іменах, наприклад, Гейне: [haбне].
Звук [о] в ненаголошених складах.
Лише в небагатьох запозичених словах в 1-му предударном складі зберігається [о], і те дещо ослаблене: б [о] а, д [о] сьє, б [о] РДО. Зберігається [о] і в деяких складних словах, наприклад, у слові компартія.
У 2-му предударном складі за відсутності редукції голосних можливо вимова [о] в таких словах як до [о] нс [о] ме, м [...
