о періоду часу більше не знаходить слово корисним, воно може повернутися у мовній пласт - джерело або перейти в інший периферійний пласт в тому ж або новому значенні. [22]
Взаємодія між загальновживаною лексикою і жаргоном менш різноманітно. Тут переважно переважає рух з общестандартного ядра на периферію (або з одного жаргону в інший). Зворотне збагачення менш характерно для сучасної англійської мови. Так, слово host зобов'язане появою в його семантичній структурі нового лексико-семантичного варіанта фахівцям, що працюють з комп'ютерами: multiple-access computer. Багатьом потенціалом в аспекті прагматичної варіативності відрізняється також слово box. У жаргоні користувачів комп'ютерами слово набуло значення an electronic computer. Іноді слово проходить кілька стадій прагматичної варіативності. Так, слово glitch, запозичене з ідиш у значенні a sudden mishap or malfunction, мігрувало з загальновживаного пласта в комп'ютерний жаргон (a sudden interruption of electircal supply, program function). Слово feed-back з комп'ютерного жаргону (the portion of output feed back to the input in an automatic control circuit or system) мігрувало в загальновживаний пласт, розвинувши новий лексико-семантичний варіант response, esp. Information and opinion через жаргон працівників бюрократичного апарату. [19]
Таким чином, можна говорити про складне діалектичній взаємодії прагматики та семантики в аспекті стратификационной варіативності. Слово, будучи спожитим носієм іншого социолекта або жаргону, набуває нового значення. У його семантичній структурі з'являється новий лексико-семантичний варіант, прагматично закріплений за конкретним соціолектом. Потім через деякий час в силу подальшого прагматичного варіювання даний лексико-семантичний варіант може увійти в загальновживаний пласт лексики, змінивши при цьому свою прагматичну маркированность. Іншими словами, новий лексико-семантичний варіант слова, що з'явився в результаті прагматичної варіативності, розширює семантичну структуру і прагматичний потенціал всієї лексеми в цілому. Прагматичне варіювання можливо і на рівні окремого лексико-семантичного варіанта, мова йде про одиниці, залежних від соціуму. [23]
Висновки по розділу 2
При узагальнення накопиченого матеріалу з цієї главі, необхідно сказати, що спостерігається схожість функцій комп'ютерних термінів і комп'ютерних сленгизмов і часті переходи одиниць з одного класу слів у інший, що дає підставу називати комп'ютерні сленгізми термінологічними. Комп'ютерний термінологічний сленгізм є образної лексичної одиницею дискурсу, на відміну від комп'ютерних термінів, які суть одиниці мови в читача функції позначення спеціального поняття в системі інших понять. Спираючись на виконаний нами компонентний аналіз сленгизмов, вдалося простежити, поки, пару джерел поповнення лексики комп'ютерної сленгу, а саме схема: термін-жаргонізм-вульгаризм-сленг, а також термін-сленг, що трапляється значно рідше. А також, яким чином одиниці сленгу вступають між собою у відносини семантичної опозиції і як при цьому формуються лексико-семантичні поля, що відображають семантичну специфіку комп'ютерного сленгу.
Висновок
Сьогодні в лінгвістичній літературі можна знайти чимало робіт, присвячених функціональним аспектам і формуванню певних лексичних масивів. Це обумовлено закономірним прагненням досліджувати аспекти пов'язані з тією чи іншою лексичної групою. На жаль, подібним чином оброблені далеко не всі верстви мови. Наприклад, слабо досліджено шляхи формування комп'ютерного сленгу. На те є кілька причин. По-перше, недостатня опрацювання даного питання пов'язана з відсутністю єдиної несуперечливої ??теорії субстандартних мовних рівнів - сленгу, жаргонів, професіоналізмів, арго і т.д. Фактично кожен підручник з лексикології або стилістиці дає різні визначення і тлумачення цих понять. По-друге, до цих пір ще існує думка, що комп'ютерний сленг недостойний серйозного наукового вивчення.
Між тим, це не так. Комп'ютери все активно проникли в наше життя, а разом з комп'ютерами - мова тих, для кого вони є повсякденному середовищем проживання raquo ;. Це є природним процесом - нові технології входять в щоденний вжиток, в той час як загальноприйнята мова не володіє лексикою, необхідної для позначення нових понять. Тому відбувається створення нових мовних одиниць і запозичення їх з субстандартной лексики.
У рамках даної роботи використовувалося наступне визначення сленгу: слова фразеологізми, протиставлені стандартному мови і генетично належать якій-небудь ізольованою соціальній групі, але вживаються повсюдно широким колом людей. В рамках опису існуючих теорій сленгу було проведено дослідження стилістичної маркованості сленгоідов. Образність, емоційність і експресивність є ...
