західноукраїнській театр БУВ Заснований у Львові в 1864 году его директором и режісером, БУВ наддніпрянець Є. Бачинський. У репертуарі его трупи були вистави «Маруся» Квітки Основ яненка, «Наталка Полтавка» Котляревського, «Назар Стодоля» Шевченка [4, c. 248-249].
Дослідник такоже цікавівся музикою своих земляків, якіх вважаться виняткова музикальния, сам збирать и запісував українські народні пісні. Дуже високо ставив ВІН творчість великого українського композитора М. В. Лисенка, відзначав его Популярність на західноукраїнськіх землях [21, c. 556].
москвофільство Було тією Суспільно - Політичною течією, яка дістала Поширення НЕ только в Галичині, а й на Північній Буковіні та Закарпатті. Франко розглядав москвофільство як Певнев течію з ее Суспільно - Політичною и національно - культурною програмою, засновання на певній ідеологічній Концепції, характерізував его як сікофантське, шпігунське, платні и гідне погордитися. Для проведення своєї Політичної ДІЯЛЬНОСТІ москвофіли намагалісь вікорістаті русофільство українського народові, его сімпатії до России и російського народу.
І. Франко писав и про Виникнення в 1899 р. Іншої західноукраїнської буржуазно-націоналістичної партии - націонал Демократичної партии. ВІН відзначів, что вона булу Створена з Деяк колішніх членів народовської и радікальної партій. Альо ВІН, на шкода, що не відразу зрозумів буржуазно-націоналістічну суть новой партии [25, c. 264].
Таборові реакційніх сил, представлених різнімі політічнімі партіями, протистоять на західноукраїнськіх землях табір демократических сил. Між цімі двома таборами політічніх угрупувань точилася запекла боротьба, в Основі якої лежали суперечності та антагонізм между ОКРЕМЕ суспільними класами.
революціонер-демократ добро знавши Історію Української радікальної партии, одним Із основоположніків якої БУВ сам. ВІН резонно доводи, что радикально Рух - це народний рух, Який НЕ має Нічого Спільного з реакційнімі партіями. «... Політичний радікалізм на Основі селянських и робітніцькіх інтересів - вісь вам суть радикального руху; політичне ретроградство, оперте про світську и церковних бюрократію - вісь вам суть консервативних партій »[8, c. 133-134].
І.Франко цікавівся такоже Громадським жіночім рухом на західноукраїнськіх землях, Який Певний годину очолювала прогресивна українська прогресивна українська письменниця Н. Кобринського. Саме під ее керівніцтвом Було Створено в середіні 80- х років у Станіславі культурно-освітнє «Товариство руських жінок». Історик відзначів, что Н. Кобринського намагалася «втягті наше жіноцтво в сферу Ідей та інтересів передового Європейського жіноцтва».
Отож, незважаючі на неспріятліві умови в якіх розвивалась культура Галичини, ее Досягнення, однак, були значний. Заслуга І. Я. Франка як історика Полягає в тому, что ВІН про єктивно оцінів ЦІ Досягнення, вказано на їх значення в духовному зростанні галичан, у їх національному розвитку. Єдіно Правильний шлях вирішенню национального питання у Галичині І. Франко вбачалася у соціальному візволенні українського народові и возз єднанні всех украинских земель в єдіній вільній українській державі. Відірваність Східної Галичини від Наддніпрянщіні революціонер - демократ вважаться найтяжчою ранки, яка знесілювала український народ.
Розділ ІІІ. Краєзнавчі дослідження Франка
І. Франко віявів собі як визначний краєзнавець-дослідник, історіограф та джерелознавець Галичини. Его чисельність краєзнавчім Працюю притаманний глибокий науковий аналіз проблем краю, показ на конкретних прикладах життя регіонів соціально-економічного становища населення під ярмом гнобітелів, Гостра критика польської історіографії относительно культуртрегерської місії Речі Посполитої в Україні. І.Франко БУВ НЕ лишь кабінетнім Вченіє. ВІН много мандрувать, БУВ організатором подорожей, походів, Мандрівок та ЕКСКУРСІЙ. У 1893 р. ВІН організував «Кружок етнографічно-статистичний для студіювання ЖИТТЯ І світогляду народу», а Згідно - «Гурток для влаштування Мандрівок по нашім краю». Результати своих Мандрівок І.Франко узагальнів у чисельно публікаціях та етнографічніх Матеріалах, у теоретичністю Працюю з етнології та етнографії. Вчений пильно стежа за з'явиться публікацій з краєзнавчої тематики про Україну та ее країв, подавайте Критичні ОЦІНКИ, чітко з ясовував ідеологічні позіції и Концепції їх авторів.
І. Франко дерло в Україні напрікінці ХІХ ст. в історіографічній статті Галицьке краєзнавство (1892 р.) обґрунтував Поняття краєзнавство як науку и віклав ее суть, значення та місце у жітті Суспільства [30].
На мнение І.Франка, добро поставлена ??краєзнавча робота дает «змогу докладно ознайомітіся зі своим краєм и усією Батьківщиною, з ее географічним поло...