грунтовано представниками російського формалізму (Я. Мукаржовський, Б.В. Томашевський, В.Б. Шкловський, Б.М. Ейхенбаум, Р. Якобсон): "Домінанту можна визначити як фокусує компонент художнього твору, вона управляє, визначає і трансформує окремі компоненти "[Якобсон 1976: 59]. p> Як зазначає Л.Г. Бабенко, є точка зору, відповідно до якої домінантною визнається будь-який компонент тексту, внаслідок чого поняття домінанти використовується при аналізі змістовної, структурної та комунікативної організацій тексту [Бабенко 2003]. p> Відмінності в підході визначають різні типи домінант та їх найменування: рематіческая домінанта (Г.А. Золотова), емоційно-смислова домінанта (В.П. Белянин), граматична домінанта (О.І. Москальська, Є.І. Шендельс). У нашому дослідженні ми оперуємо поняттям емоційно-смислової домінанти.
Основою антропоцентрического підходу до мови виступає, як зазначалося нами вище, ідея діалогізаціі як особливої вЂ‹вЂ‹форми взаємодії [Бахтін 1995: 9]. Ця ідея, на наш погляд, безперечна, тому що саме в потоці безперервної комунікації відбувається народження смислів, в тому числі і емоційних. Автори незліченних текстів здійснюють своєрідну бесіду зі своїми попередниками (у нашому матеріалі-з Біблією) і рефлектують з приводу вже відомого, сказаного близько 2000 років тому. Сам термін "рефлексія" (від лат. Reflectio) означає "повернення назад". У нашому дослідженні під рефлексією ми маємо на увазі повернення до вже відомого тексту, який піддається нової інтерпретації на основі наявного досвіду у автора і читача.
Механізмом включення до міжтекстових діалог є в цьому випадку біблійні текстові вкраплення, в Зокрема біблеїзми як компакт-тексти, тобто створення інтертекст в рамках нового тексту. Завдяки контакту "свого" і "чужого" інтертекст сутнісно обумовлюють як смислове, так і структурну трансформацію тексту: "Текст у тексті - це не просто елемент ерудиції автора або чисто зовнішнє прикрасу. Текст у тексті здатний підкреслити або проявити домінантний сенс основного тексту, відкрити інший зміст, народжений у результаті накладення смислів, а також створити різні рівні сприйняття тексту в цілому. Головне в грі чужим словом - посилення смислової насиченості тексту, входження в загальний контекст відповідної культури [Валгина 2003: 154].
Наприклад, сучасний британський письменник Д. Лодж в наступному контексті полемізує з ідейних вмістом узуально закріпленого біблеїзми Good Friday-Страсна п'ятниця, який сходить до біблійного оповіданню про день, коли був розіп'ятий Ісус Христос: "I went out into the almost deserted campus. It was like a graveyard or a ghost town. Everybody had left for the weekend except foreign students who had nowhere else to go, or had been unprepared for the sudden exodus. They looked baffled and despondent, as if wondering what was supposed to be good about this ( Good) Friday , that had emptied the campus like a rumour of plague "(Lodge) (тут і далі курсив наш-Б.Е.). Студенти-іноземці, що залишилися в коледжі на час великодніх канікул, відчували себе ніяково і придушене в панувала атмосфері, схожою на цвинтар або місто привидів, про що свідчать такі лексичні одиниці, як looked baffled and despondent, like a graveyard or a ghost town.
У даному контексті має місце гра слів, заснована на збігу компонента Good у вказаному біблеїзми та англійської прикметника good ("хороший"). На основі мовної гри виявляється багатоскладова смислова структура даного уривка. З одного боку, гра слів what was supposed to be good about this ( Good ) Friday , що представляє по суті риторичне питання, висвічує в текстовому фрагменті провідну емоцію "пригніченість". Описана в уривку обстановка індукує цю емоцію у студентів, що спостерігають "несвяткові" релігійного свята в конкретній ситуації. У результаті, з позиції свого емоційного дейксиса вони оцінюють цей день негативно, порівнюючи його з звісткою про чуму (like a rumour of plague) (детальніше про емоційний дейксиса див.: Шаховський, Жура 2002). З іншого боку, зазначений риторичне питання є прихованим втіленням особистісних смислів головної героїні роману. Вони пов'язані з неприйняттям даного свята, але не тільки в даній гнітючою ситуації, а взагалі. Бажання відсторонитися від участі в сакральному для віруючих християн подію експліцитно виражено вище за текстом: "I never did like Good Friday , even as a child. It always seemed a queer uncomfortable day <...> I don't want to go to the Good Friday liturgy "(Lodge). У підсумку виходить, що автор побічно (за допомогою своїх героїв) не схвалює це свято, його ідейний зміст, незважаючи на те, що, згідно з біблійним переказом, в цей день Ісус Христос через свої страждання спокутував гріхи людства. Авторський контекст вступає в протиріччя з біблійними контекстами: "For Christ also hath once suffered for sins, the just for the unjust, that he might bring us to God, b...
