eing put to death in the flesh, but quickened by the Spirit "(1 Peter 3:18)," And he is the propitiation for our sins: and not for ours only, but also for the sins of the whole world "(1 John 2:2).
У наведеному художньому прикладі простежується вплив домінантною емоції "пригніченість" на створення сенсу художнього тексту. Пригнічений і похмурий стан героїв тексту змінює біблійне і узуальное коннотативное зміст біблеїзм. Тут він, в порівнянні з Біблією і узусом, коннотатірует негативну оцінку, що дозволяє проінтерпретувати розглянутий фрагмент в тому вигляді, в якому це було зроблено вище (негативне ставлення до християнського свята). Отже, поряд з формуванням змістовного плану тексту фразеологізми включаються в передачу інформації про емоційно-оціночному відношенні суб'єкта мовлення до інформації, що в промові дійсності і прагматично являють собою засіб впливу на емоційний стан адресата мови, тобто "Формують або породжують оцінний план тексту" [Дрьомова 1991: 277]. p> На те, що процеси змістоутворення регулюються емоціями, вказував А.А. Леонтьєв [Леонтьєв 1969]. На цьому положенні грунтується уявлення про емоційно-смислової домінанту художнього тексту: "Авторські емоції, репрезентувати в художньому тексті, важливі не самі по собі, а у зв'язку з тим, що вони закріплюють домінантні смисли, на основі яких і відбувається розуміння тексту " [Піщальникова 1991:19]. Регулюючи процеси породження мовного висловлювання, домінантна емоція репрезентується усією сукупністю мовних засобів, що беруть участь у мовному оформленні даного домінантного особистісного сенсу. У результаті можна говорити про емотивності (результаті відображення емоцій у мовному знаку) як необхідної, обов'язкової, сутнісної характеристиці тексту.
Сьогодні розуміння емотивності в лінгвістиці складно і неоднозначно. Причина цього полягає в різних теоретичних посилках в лінгвістиці та психології [Хандамова 2002:3]. З одного боку, емотивність-категорія тексту, формована емотивними мовними засобами всіх рівнів, які виділяються на основі того, що в них закріплено узагальнене соціально-типове ставлення до об'єктів, соціально-типове зміст емоцій. З іншого боку, в конкретному тексті можуть відбуватися емоційні, образні, естетичні та інші трансформації будь-яких нейтральних засобів мови залежно від наміру автора [Шаховський, Сорокін, Томашева 1998]. p> Найбільш раціональним нам представляється підхід В.І. Шаховського, при якому емотивність є приналежністю і мовної системи, і контексту. При цьому контексту відводиться роль актуалізації явних або експлікації прихованих Емос, і це дозволяє автору говорити про емотивної валентності мовних одиниць. Автор вказує, що емотивна валентність може виступати сенсоутворювальним фактором. Самі ж емотивні значення мовних одиниць формуються в контексті під впливом емоційно-мотиваційних процесів особистості, регулюючих смислообразованіе в цілому [Шаховський 1986] (курсив наш - Б.Є.). Емоціями письменника визначається і відбір одиниць мови, формують текст [Шаховський, Сорокін, Томашева 1998:40].
Відображення різних емоцій в тексті закріплюється в емотивних сенсах, структуралізації яких відбувається під впливом домінантною емоції з виділенням смислової домінанти тексту або його фрагмента. Спочатку домінантна емоція може припускати для реципієнта різні инференции, але її зміст і структура представлення сугестивні, а тому емоційна домінанта грає роль регулятора, що направляє сприйняття реципієнта на фіксований в домінантною емоції шлях. Сугестивна потенціал емоції може бути підсилений в процесі емоційної атракції асоціацій [Емотивний код мови та її реалізація 2003]. Це дозволяє реципієнту під впливом емоцій тексту робити зміни у змісті асоціацій у власної концептуальної системі. Звідси цілком адекватне сприйняття реципієнтом репрезентувати в тексті актуальних авторських (особистісних) смислів [там само].
Розглянемо наступний приклад: "I never once saw Strickland at work, nor do I know that anyone else did. He kept the secret of his struggles to himself. If in the loneliness of his studio he wrestled desperately with the Angel of the Lord he never allowed a soul to divine his anguish "(Maugham). У даному уривку виділяються такі смисли, як "усамітнення в своїх власних творчих шуканнях "," душевні терзання в творчому процесі "," боротьба з вищою Духом у пошуках істини ", репрезентувати відповідними мовними одиницями-the secret of his struggles, anguish, wrestled desperately with the Angel of the Lord. Зазначені смисли виводяться з емоцій, які пронизують даний текстовий фрагмент: головний персонаж роману страждає від непереборного бажання намацати те невловиме, мерехтливе початок у своїй душі, заради якого він кинув своє розмірене, цілком заможне життя і став вільним від тягаря відповідальності людиною, вибравши стезю художника. Не маючи достатнього досвіду, Стрікленд спочатку знаходиться в пошуках свого власного стилю, свого спосо...
