льсифікувати паспортні дані було непростою справою навіть під час Великої Вітчизняної війни [33, p. 191, 12]. Результати опитування проведеного автором також показують, що документальні відомості про національності респондентів цілком придатні для складання вибірки, що враховує етнічну приналежність респондентів.
Попередній список респондентів включав 523 людини. Серед 210, зареєстрованих за паспортом як росіяни, відмовилися від участі в опитуванні 13 осіб (6,2%). Серед 138, зареєстрованих як українці, було 6 відмов (4,4%), серед 92, зареєстрованих як білоруси, 6 відмов (6,5%). Нарешті, серед 65, зареєстрованих як євреї, 8 відмов (12,3%), а серед 18 осіб, зареєстрованих як представники інших національностей, був лише 1 відмова (5,6%). Всього було опитано 498 респондентів. 126 з них було виключено з аналізу з різних причин.
Розміри груп, включених до статистичний аналіз, склали: українська група - 66 респондентів, українсько-російська група - 69 респондентів, білоруська група - 61 респондент, білорусько-російська група - 62 респондента, єврейська група - 51 респондент і єврейсько-російська група - 63 респондента. Таким чином, загальне число респондентів, охоплених аналізом, склало 372 людини. Опитування було проведено автором даної роботи в 1991-1992 рр.. за допомогою методу формалізованого інтерв'ю за місцем проживання респондентів.
Був використаний опитувальний лист з 27 питань. Він включав питання про демографічні характеристиках респондентів, мовний і культурний блоки і питання про членство респондентів та їхніх батьків у тій чи іншої етнічної групи, а також деякі інші питання. Центральним було питання: "До якого народу (національності) Ви себе відносите? "Респондентам була дана можливість назвати одну або кілька етнічних груп, якщо вони воліли б такий вибір. Крім того, респонденти могли вказати, що не ідентифікують себе ні з однією з етнічних груп або просто не можуть відповісти.
Характеристики вибірки
В українській і білоруській групах, згідно з даними вибірки, менше респондентів належить до другого покоління жителів міста, ніж до першого. Одна третина респондентів єврейського походження є мігрантами в першому поколінні. (Розбіжності між частками мігрантів різних поколінь у вибірці і в генеральної сукупності викликані перекосом вибірки в напрямі респондентів більш молодого віку). Приблизно 1/3 респондентів з українсько-російської групи і 1/4 з білорусько-російської групи були народжені поза Ленінграда. Лише невелика частка єврейських респондентів (6,3%) народжена поза міста (Табл. 3).
Розподіл респондентів за поколінням в українсько-російської, єврейської та єврейсько-російської групах залежать від того, кого з предків респондентів ми оберемо для відліку поколінь в нашій класифікації поколінь. Генерації статус респондентів дозволяє виміряти залученість респондента в спосіб життя, властивий Ленінграду/Петербургу. У даному проекті у разі, коли батьки респондента нале...