н загальним тоннажем 840 тис. т, шість атомних і шість дизель-електричних криголамів; Новоросійське - 105 транспортних суден загальним тоннажем 5 млн. т; Приморське (Находка) - 53 танкера загальним тоннажем 583 тис. т; Сахалінське - 79 суден загальним тоннажем 208 тис. т; Північне (Ар-хангельск ) - 142 судна загальним тоннажем 720 тис. т; Радянське Дунай-ське (Ізмаїл) - 62 морських суховантажних судна загальним тоннажем 236 тис. т, два лихтеровоза і більше 600 річкових суден; Чорноморське -260 транспортних суден загальним тоннажем 3,5 млн. т і 30 пасажир-ських судів.
У Главфлоте ММФ була впроваджена комп'ютерна система щомісячних графіків роботи флоту, що істотно підвищувало його ефективність. Загальна кількість судів торгового флоту в СРСР налічувало понад 1800 одиниць з дедвейтом 22, 5 млн. т.
До кінця 1990 рр.. морські порти мали пропускну здатність 360 млн. т вантажів на рік і задовольняли потреби країни в пере-вивантаження зовнішньоторговельних і народногосподарських вантажів, а по тонна-жу транспортний флот займав шосте місце в світі.
b>В РОЗДІЛ 2. Морський транспорт в сучасній Росії
2.1 Характеристика морського транспорту Росії
Морський флот Росії після розпаду Радянського Союзу в складі судноплавних компаній, тобто колишніх пароплавств Міністерства морського флоту (ММФ) СРСР, стосовно до судам 100 і більше реєстрових тонн складався з 799 суден загальним дедвейтом 10,6 млн. т, що становило 55,8% від флоту колишнього СРСР. З цього числа сухо-огрядні суду становили 579 одиниць дедвейтом 8,1 млн. т.
З 17 морських пароплавств колишнього ММФ СРСР увійшли в нові держави разом з усією інфраструктурою, тобто з портами, судоро-монтних заводами і основними фондами (судами), Латвійська, Литовська, Естонська, Чорноморське, Грузинське, Радянсько-Дунай- ; ське, Середньоазіатське, Азовське пароплавства.
При розділі флоту ис-ходили в першу чергу з юридичних критеріїв (місця приписки судів), а не з реальних потреб республік в тому чи іншому типі тоннажу.
Внаслідок цього структура російського транспортного флоту, а також спеціалізація перевантажувальних комплексів у портах виявилися не цілком відповідними структурі російських вантажопотоків. Російський флот залишився без танкерів льодового класу, призначених для доставки нафтопродуктів в райони Арктики, рефріжера-раторних судів, морських поромів, пасажирського флоту. Істотно вище опинився і середній вік суден, що відійшли до Росії. p> За межами Росії виявилися спеціалізовані портові комп-лексу для перевантаження зерна, вугілля, хімічних вантажів. На російській Балтиці були відсутні перевантажувальні комплекси для нафти і нафто-продуктів (ці вантажі перевозилися через порти Вентспілс і Клайпе-ду). Скорочення військово-морського флоту призвело до того, що США загрозою застосування сили і незаконним арештом наших торговельних суден в 90-і рр.. XX століття фактично змушували Росію скорочувати...