ри якій головним (і майже єдиним) працедавцем виступала держава. Соціалістична монопсония мала свої особливості. На відміну від суто ринкового монопсониста держава не скорочувало зайнятість населення. Навпаки, повна ліквідація безробіття вважалася одним з головних переваг соціалізму перед капіталізмом. Однак, користуючись своїм моно-псоніческім становищем, воно твердо утримувало заробітну плату на низькому рівні. Мабуть, не випадково в ті часи виникла єхидна приказка: В«Держава робить вигляд, що вона нам платить, а ми робимо вигляд, що працюємоВ». У ході реформ держава перестала бути єдиним роботодавцем. Однак і сьогодні на українському ринку праці можна зустріти мо-нопсоніческую ситуацію, яка виникає в результаті переплетення залишкових елементів державної монопсонії з діючими ринковими механізмами господарювання.
РОЗДІЛ 2. Ринок праці в системі макроекономічних показників національної економіки
2.1. Національний ринок праці та фактори його формують
Ринок праці можна класифікувати виходячи з різних критеріїв. За територіальною ознакою розрізняють ринки праці: місцевий, регіональний, національний, міжнародний (транснаціональний) і світової. Національний ринок праці охоплює все суспільне виробництво - через нього кожна галузь отримує необхідні їй кадри не тільки заданого професійно-кваліфікаційного складу, а й певних культурних та етико-трудових достоїнств, адекватних вимогам економіки. Можна виділити наступні основні фактори, що впливають на формування українського національного ринку праці. p> Сфера трудових відносин знаходиться під впливом держави. Практика проведених економічних перетворень супроводжується загостренням соціальної напруженості. Розробляються і пропоновані урядом та органами законодавчої влади заходів щодо вирішення соціальних проблем мають низьку ефективність. Реалізація соціальних програм посилює фінансову неспроможність держави, є приводом для чергового посилення оподаткування, в результаті чого проблеми життєвого рівня населення загострюються ще більше. У зв'язку з цим неминуче знижується ефективність політики зайнятості, незважаючи на спроби інституційної організації ринку праці за кращим зарубіжним зразкам. p> Другий силою, що впливає на сферу праці, стала лібералізація відносин власності, що зумовила формування приватного сектора. Розвиток підприємництва, малого бізнесу та їх вплив на зайнятість важливі не тільки з позиції зниження рівня безробіття. Формуються нові типи роботодавця і працівника, трансформуються трудові цінності, змінюється значимість місця роботи в житті працівника, посилюється роль його індивідуальних конкурентноспроможних якостей. p> Відповідно з цим зростає значення третьої сили, що надає вплив на стан сфери праці, - економічної активності населення, що базується на життєвих орієнтаціях громадян і відбиває рівень і характер їх соціально-економічної адаптації. p> Досліджуючи економічну активність і зайнятість населення України, можна відз...