аф'єв. З карабіном проти прогресу// Вісті. 1991 . 1 травня);
Але він [письменник В.П. Некрасов] повинен був сказати про бій капітана Абросимова і про цю, як тепер висловлюються, альтернативі (В.Кардін. Явище капітана Абросимова// Незалежна газета. 1991. 2 берез.); p align="justify"> Одне з найбільш модних слівець нашого часу - В«ретроВ» (Російська газета. 1994. 2 берез.);
Професора Стівена Хенка, апостола В«роздержавленняВ», колишнього економічним радником у генерала Піночета, а потім у президента Рейгана, прийнято вважати і автором терміну В«приватизаціяВ». Але сам експерт з частини зживання державного сектора в економіці вважає, що приватизація - слово французьке ... (Куранти. 1991. № 86);
Одним із свідчень широкої вживаності і успішного входження в російську мову іншомовних слів, в тому числі і спеціальних термінів, є випадки переносного, метафоричного використання їх в незвичайних контекстах. Такого роду вживання іншомовної лексики характерно насамперед для мови газети. СР словосполучення типу: телевізійний марафон, реанімація російської економіки, ангажована преса, політичний бомонд, стагнація душі, рейтинг брехні (спочатку слово рейтинг вживалося тільки стосовно до особі: рейтинг шахіста, рейтинг політика), пакет програм, а потім і ще більш широко: пакети пропозицій , пакети дипломатичних ініціатив тощо
Наведені приклади можуть створити враження перенасиченості сучасної російської мови іншомовними словами. На перший погляд це дійсно так. Недарма носії мови нерідко гостро реагують на появу у вживанні незнайомих їм слів і термінів, протестуючи проти В«засилля іноземщиниВ» (що, до речі, було в усі епохи значних соціальних перетворень, починаючи з часів Петра I і кінчаючи нашими днями). p align="justify"> Насправді треба говорити про відому розподіленості іншомовних слів - за функціональними стилями та мовним жанрам. Найбільшою мірою ними насичені газетні та журнальні тексти, особливо ті, що стосуються економіки, політики, спорту, мистецтва, моди (але, наприклад, в статтях, присвячених побутових проблем, нові запозичення досить рідкісні). В усній публічної промови - наприклад, в радіо-і телеінтерв'ю, виступі в парламенті - вживання іншомовних слів-неологізмів (або недавніх спеціальних термінів) частіше, ніж у письмових текстах, супроводжується застереженнями типу: так званий монетаризм, як тепер прийнято виражатися, презентація та т. п., оскільки, орієнтуючись на масового слухача, мовець відчуває цю зв'язок з ним більш гостро і безпосередньо, ніж автор газетної або журнальної статті.
Повсякденна мова не відчуває скільки-небудь помітного напливу іншомовних слів, і це зрозуміло: будучи здебільшого словами книжними, запозичення і вживаються головним чином в жанрах книжкової мови.
Оскільки іншомовна лексика являє собою такий лінгвістичний об'єкт, на якому перехрещуються на...
