овуватися приймачі для надання першої соціальної допомоги, дитячі будинки для дітей шкільного і дошкільного віку, а також спеціалізовані: для дефективних і розумово відсталих дітей. Перед дитячими будинками була поставлена ​​цілком конкретне завдання, дати вихованцям загальне політехнічна освіта та практичні трудові навички з метою підготовки їх до суспільно-корисної трудової діяльності. p align="justify"> Безпритульні діти - це діти, які не мають батьківського або державного піклування, постійного місця проживання, відповідних віку позитивних занять, необхідного догляду, систематичного навчання і розвивального виховання. За даними, затвердженим Генеральною прокуратурою РФ на початок 2005 року налічується два з половиною мільйони безпритульних. За різними джерелами статистики в Росії від двох з половиною до шести мільйонів безпритульних. Слід зауважити, що з цієї кількості зареєстровано тільки два мільйони відкинутих дітей, до числа яких входять діти, які іноді живуть у притулках, дитячих будинках. У середньому на вулицях мешкають близько трьох мільйонів дітей кинутих батькам. Маса малолітніх безпритульних протягом року непостійна: вона зменшується з настанням холодів і виростає до максимуму в літні місяці. p align="justify"> На зростання безпритульності в умовах нестабільності політичного, соціально-економічного життя впливають кризові явища в сім'ї, порушення її структури і функцій, зростання числа розлучень, зростання багатодітних та бідних сімей. Поширення зазначених соціальних явищ містить в собі очевидну загрозу нормальному розвитку держави, оскільки сприяє зростанню злочинності, наркоманії, збільшення кількості захворювань, знижує продуктивність праці, підриває моральні підвалини суспільства. Безпритульність і бездоглядність дітей є загрозою, майбутньому Росії, оскільки перспективи розвитку держави безпосередньо залежать від фізичного здоров'я, морального виховання та освіти підростаючого покоління. Основні причини підліткових правопорушень це: а) дефіцит сімейного, емоційного тепла, б) слабкий контроль з боку батьків (вахтовий метод роботи; асоціальна поведінка сім'ї, в тому числі алкоголізація; соціальний аспект сімейного неблагополуччя (багатодітні, неповні, безробітні); ігнорування вимог школи батьками; в) недосконалість законодавчої бази, що регламентує відповідальність батьків за виховання дитини; г) "самоствердження" дитини в підлітковому середовищі: (зсув ціннісних орієнтирів; переважний вплив вулиці; схильність до ризику; неадекватність поведінки).
У сформованій ситуації держава вживає заходів, але вони не досить ефективні для вирішення проблем безпритульності та її зниження. Дитячим будинкам не вистачає покладеного по бюджету фінансування, щоб відремонтувати і облаштувати приміщення, в яких розселені діти. Вихованцям дитячих будинків не вистачає одягу, шкільно письмового приладдя, харчування, тепла і ласки з боку вихователів та педагогів. У результаті серед вихованців дитбудин...