Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Беларуская спавядальная проза на сучасности етапі

Реферат Беларуская спавядальная проза на сучасности етапі





Рашилася, и знячеСћку така думка мільганула: гета ж Чалавек, хоць ен и вораг, альо Чалавек, и Сћ мяне неяк пачалі дрижаць рукі, па Сћсім цільових перевірок пайшлі дрижикі, як биццам мені холадна. Нейкі жах ...

пасли фанерскіх мішеняСћ страляць у живога Чалавек було цяжка. Альо я Сћзяла сябе Сћ рукі, націснула спускави Кручок ... Ен СћзмахнуСћ рукамі и СћпаСћ. Мяне яшче больш схапілі дрижикі, нейкі жах з явіСћся: я забіла Чалавек ... [2, с.19].

Вайна назаСћжди пакінула адбітак на далейшим жицці жанчин. Ніколі Сћжо ім НЕ забицца на цяжкія гади пакут и випрабаванняСћ. Надав калі спяць яни, успаміни пра вайну НЕ пакідаюць іх. Мари ІванаСћна Марозава расказвае: Вайна и цяпер калі сніцца. Те бяжиш у сховішча, то на іншу пазіцию. Прачнешся - и НЕ верицца, што живая ... А Сћспамінаць НЕ хачу ... [2, с.24].

Дик хто ж яни, гетия дзяСћчаткі, якія Сћ Сорак дерло адиходзілі з адступаючимі гасцямі, асаджалі ваенкамати, усімі праСћдамі и няпраСћдамі прибаСћляючи сабе рік-два, ірваліся на фронт? Самі яни Сћспамінаюць, што билі звичайнимі школьніцамі, студенткамі. Альо Сћ адзін дзень світло для іх падзяліСћся на мінулае-тое, што було яшче Сћчора: апошні шкільні званок, нова сукенка да випускнога балю, канікули, Першай Кахане, мари пра будучиню ... І Вайн. Тое, што називаю Вайн, абринулася ранєй за Сћсе неабходнасцю вибару. І вибар между жиццем и смерцю для многіх з іх аказаСћся простим, як дихання. Ім було што губляць. Аднако яни разважалі так: Вядома, вайну-ні жаночи занятак. Альо ми билі патребни [2, с.27]. яни Надав НЕ СћяСћлялі сабе, што можна було пайсці на фронт. Даражей за радзіму нічога не було Сћ іх души. Жанчини гавораць, што нягледзячи ні на што яни верилі Сћ перамогу, Надав адступаючи, верилі. пра сябе не було калі думаць: заб юць, параняць ці пакінуць у живих. На сябе не було ні хвіліни. Толькі поранені и дзеці билі Сћ вачах. Жанчини гавораць, што іх вихавалі, што Радзіма и яни-гета адно и тое ж.

Як жа гетия звичайния дзяСћчаткі рабіліся незвичайниі салдатамі? Яни билі гатова да подзвігу, альо НЕ билі гатова да арміі. І армія, у палю Чарга, що не була гатова приняць іх, таму што большчці дзяСћчаткі ішлі добраахвотна. На іх НЕ разлічвалі, Надав НЕ чакалі. p align="justify"> Чи не адразу и нялегка ім давай Салдацький навука. Треба було абуваць кірзачи саракавога розміром ці американскія чаравікі з доСћгімі абмоткамі, абразаць коси (пра гетую страту ні адна НЕ забилася Сћспомніць, як пра саму Жорсткий, што резка размежавала іх дзявочае мінулае и цяперашняе салдацкае жицце. Мари ІванаСћна Марозава Сћспамінае: У мяне вельмі пригожая каса була, я нею Ганар, я Сћжо без яе вийшла .... І ...


Назад | сторінка 8 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Як все було. ГУЛАГ
  • Реферат на тему: Як все було: ГУЛАГ
  • Реферат на тему: Спочатку було ... слово
  • Реферат на тему: Як було знято з авіаліній АН-10
  • Реферат на тему: Історик Росії, якого не було