роведення дослідницької діяльності. Наприклад, для знайомства з одиницею виміру на математичному розвитку дітей підводять до висновку, що виміряти можна і воду і пісок і стрічечку, але тільки за допомогою підходящої мірки - Стаканчика, палички та ін так само можуть досліджуватися властивості предметів - на пізнавальному розвитку, змішування фарб та отримання відтінків - на малюванні. p> У ході занять використовуються наступні ігрові прийоми:  
 1. Ігрова мотивація, спонукання до дії (в тому числі розумової діяльності); 
  2. Пальчикова гімнастика (Стимулююча активність мозку, крім того - що є прекрасним мовним матеріалом). Щотижня розучується нова гра. p> 3. Елементи драматизації - для підвищення інтересу дітей до подаваемому педагогом матеріалу, створення емоційного фону заняття. 
  Приклад: У групі є набір гумових іграшок - Хрюша, Степашка, Філя, Каркуша. Коли Хрюша В«влаштовуєВ» зі своїми друзями гру в прядки, те діти охоче допомагають йому: 
  Хрюша: Хлопці, де ж сховався Філя? p> Діти: Він у шафі! 
  (Хрюша забирається на шафу) 
  Діти: Да не на шафі, а в шафі! 
  (Хрюша виправляється) 
  Хрюша: Ось Каркушу мені точно не знайти ... 
  Діти (навперебій): Вона під ліжком! А Степашка за шафою 
  варто. 
  Підсумок: Хрюша - задоволений. Діти - теж. Вихователь ж виконав поставлене завдання - провів роботу з орієнтації в просторі і активізував дитячий словник (прийменники на, за, під, ...) 
  Включення дітей у драматизацію дуже ефективно. Вони навіть не помічають, що з ними В«проводиться заняттяВ». 
  Якщо дитина невірно формулює свої думки (судження), то той ж герой (Хрюша) може попросити його пояснити все знову. Дитина не ображається, а з радістю виправляє свою помилку (тут можлива допомога вихователя). 
  4. Метод попередньої помилки - так само ефективний, особливо при закріпленні матеріалу. 
  Приклад: Хрюші дається завдання - побудувати квадрат. Він будує фігуру з 3х паличок. Діти відразу ж помічають помилку (на попередньому занятті вони порівнювали квадрат з трикутником). 
  Хрюша наполягає на тому, що у нього вийшов квадрат. Діти доводять зворотне: В«Тут у фігури 3 кута і 3 сторони. Значить це трикутник. У квадрата повинно бути не 3 боку, а 4; не 3 кута, а 4. В»На питання ХрюшіВ« Що ж тепер робити? В», діти хором відповідають: «³зьми ще одну паличку!В». (Одному - двом дітям пропонується допомогти Хрюші). Вихователь (узагальнює): В«Ось бачите, тепер дійсно вийшов квадрат: у нього 4 рівні сторони 4 прямих кута В». 
В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В В  
  3. Організація спільної та самостійної діяльності.  
В  
 Плануючи свою педагогічну діяльність на тиждень, я включаю наступну план - схему з організації ігрової спільної і самостійної діяльності (він може коригуватися педагогом протягом всього навчального року). 
  В 
 СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ 
 САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ 
 понеділок 
 В· Настільно/друкарські дидактичні ігри; 
  В· Загадки (на закріплення вивченою раніше теми) 
				
				
				
				
			В 
 Ігри на розвиток дрібної моторики: 
  В· Мозаїка; 
  В· Шнурівка; 
  В· Ігри з пересипним матеріалом. 
 вівторок 
В 
 Блоки Дьенеша 
 Настольно/друкарські 
  - дидактичні ігри 
В В 
 середу 
 Палички Кюїзенера 
 - Блоки Дьенеша; 
  - Ігри в експериментальний куточку 
 четвер 
 - робота з будівельним матеріалом (за схемою і без); 
  - робота з рахунковими паличками. 
 - палички Кюїзенера; 
  - кубики В«Склади візерунокВ», В«УникубВ». 
 п'ятницю 
 - гри на розвиток творчої уяви (елементи методики ТРИЗ), 
  - внесення нової дидактичної гри (розвиваючої) 
 - робота з будівельним матеріалом (зі схемою і без); 
  - робота з рахунковими паличками. 
  Тут я передбачила наступні пункти: 
  В· Перехід одного виду діяльності (гри) із спільної - у самостійну; 
  В· Щотижневе внесення до ігрову діяльність нового розвиваючого ма...