нь і тривогу цих дітей, пов'язану з майбутнім навчанням. І скільки ж терпіння, уваги, часу доведеться приділити потім цим дітям, щоб змінити їх ставлення до школи, вселити віру у власні сили! А чого коштуватимуть перші кроки в школі самій дитині! Набагато розумніше - відразу сформувати вірне уявлення про школу, позитивне ставлення до неї, вчителю, книзі. [12]
Поговоримо про основний компоненті готовності до школи - інтелектуальному. Важливо, щоб дитина була розумово розвинений. Довгий час про розумовий розвиток судили за кількістю умінь, знань, за обсягом «розумового інвентарю», який виявляється в словниковому запасі. Ще й тепер деякі батьки думають, що чим більше слів знає дитина, тим він більше розвинений. Це не зовсім так. Збільшення словникового запасу не має прямої залежності з розвитком мислення. Хоча, як справедливо зауважив психолог П.П. Блонський «Порожня голова не міркує. Чим більше досвіду і знань має голова, тим більше здатна вона міркувати ».
І все-таки вирішальне значення в готовності до засвоєння шкільної програми має не саме по собі оволодіння знаннями і навичками, а рівень розвитку пізнавальних інтересів і пізнавальної діяльності дитини. Пізнавальні інтереси складаються поступово, протягом тривалого часу і не можуть виникнути відразу при вступі до школи, якщо в дошкільному віці їх вихованню не приділялося достатньо уваги.
Дослідження показують, що найбільші труднощі в початкових класах відчувають не ті діти, які мають до кінця дошкільного дитинства недостатній обсяг знань і навичок, а ті, які проявляють «інтелектуальну пасивність», тобто відсутність бажання і звички думати, вирішувати завдання, прямо не пов'язані з якою-небудь цікавить дитини грою або життєвої ситуацією. Так, один першокласник ніяк не міг відповісти на питання, скільки буде, якщо до одного додати один. Він відповідав то «5», то «3». Але коли задачу перевели в чисто практичну площину: «Скільки буде у тебе грошей, якщо тато дав тобі один рубль і мама - один рубль», - хлопчик, майже не замислюючись, відповів: «Звичайно, два!»
Ми знаємо, що формування стійких пізнавальних інтересів сприяють умови систематичного дошкільного навчання. [9]
Досить високого рівня пізнавальної діяльності дошкільнята досягають, тільки якщо навчання в цей період направлено на активний розвиток розумових процесів, є розвиваються, орієнтованим, як писав Л.С. Виготський, на «зону найближчого розвитку».
Шестирічна дитина може багато чого. Але не слід, і переоцінювати його розумові можливості. Логічна форма мислення хоча і доступна, але ще не типова, не характерна для нього. Тип його мислення специфічний. Вищі форми образного мислення є підсумком інтелектуального розвитку дошкільника.
Спираючись на вище схематичні форми образного мислення, дитина отримує можливість виокремити найбільш суттєві властивості, відносини між предметами навколишньої дійсності. За допомогою наочно-схематичного мислення дошкільнята без особливих зусиль не тільки розуміють схематичне зображення, але й успішно користуються ними (наприклад, планом приміщення для знаходження захованого предмету - «секрету», схемою типу географічної карти для вибору вірної дороги, географічними моделями при конструктивній діяльності) . Однак, навіть набуваючи рис узагальненості, мислення дитини залишається образним, опирающемся н...
