елементами структури управління є комунікації, потоки інформації та документообіг в організації. Організаційна структура-це поведінкова система, це люди та їх групи, постійно вступають у різні взаємини для вирішення спільних завдань.
Така багатосторонність організаційного механізму несумісна з використанням яких-небудь однозначних методів - або формальних, або неформальних. Тому необхідне поєднання наукових методів і принципів формування структур (системного підходу) з великою експертно - аналітичною роботою, вивченням вітчизняного і зарубіжного досвіду. В основу всієї методології проектування структур має бути покладено спочатку - цілі, а потім - механізм їх досягнення.
Системність самого підходу до формування структури виявляється в наступному:
. Не випустити з уваги жодну з управлінських завдань, без вирішення яких реалізація цілей виявиться не повною;
. Виявити та взаимоувязать стосовно до цих завдань всю систему функції, прав і відповідальності по вертикалі управління - від генерального директора підприємства до майстра ділянки;
. Дослідити та організаційно оформити всі зв'язки і відносини по горизонталі управління;
. Забезпечити органічне поєднання вертикалі і горизонталі управління [13, c.304].
Дослідження впливу зовнішнього середовища на проектування організації, включає наступні етапи:. Етап - виявлення і опис елементів зовнішнього середовища (вхід, вихід, технології, знання). Етап - виявлення основних взаємозв'язків між елементами зовнішнього середовища, включаючи елементи прямого впливу .. Етап - визначення ступеня різноманітності елементів зовнішнього середовища (зміни, визначеність, зворотний зв'язок). Етап - проектування кожного елемента організаційної структури з урахуванням зовнішнього середовища, в якій даний елемент функціонуватиме .. Етап - формування механізму управління з урахуванням специфіки елементів організаційної структури і її зовнішнього середовища.
До останнього часу методи побудови управління, характеризувалися надмірно нормативним характером, недостатньою різноманітністю, що приводило до механічного перенесення застосовувалися в минулому організаційних форм в нові умови. Нерідко апарат управління на самих різних рівнях повторював одні й ті ж схеми. З наукової точки зору дуже вузьке трактування одержували самі початкові чинники формування структур: чисельність персоналу замість мети організацій; постійний набір органів замість зміни їх складу і комбінації в різних умовах [11, c.187].
Системний підхід, надаючи важливе значення науково обгрунтованому визначенню функції управління і нормативів чисельності як частини загального процесу формування організаційно-управлінської структури, орієнтує дослідників і розробників на більш загальні принципи проектування організацій. Тобто він припускає початкове визначення системи мети організації, яка обумовлює структуру задач і зміст функцій апарату управління.
Основне призначення більшості виробничих організацій з погляду суспільства визначається метою задоволення ринкової потреби в виробленої продукції і послугах. Разом з тим відповідність між системою мети і організаційною структурою управління не може бути однозначним (Додаток 1).
Ефективність побудови організаційної структу...