льтат і вказують на помилки, одночасно навчаючи дитину контролювати й оцінювати свої дії, звіряти їх із зразком.  
 У дітей з порушенням зору формування навичок самообслуговування не відбувається мимовільно. Навчання таким навичкам становить цілий напрямок роботи фахівців соціальної роботи та батьків, в основі якого лежить спеціальна програма, що враховує можливості дитини на даний момент і орієнтує на найближчі завдання. Формування навичок самообслуговування у дітей з порушенням зору є для них та їхніх батьків життєвою необхідністю. Мета соціальної роботи в цьому напрямку - допомогти дітям придбати незалежність і самостійність в повсякденному житті [22]. 
  Моржин Є.В. розробила цілу програму, завдяки якій фахівець соціальної роботи спільно з батьками може досягти високих результатів при навчанні слабозорих дітей навичкам самообслуговування. 
  Виділяються такі форми роботи: 
  - індивідуальна (відпрацьовуються окремі операції); 
  - групова (створюються об'єктивні умови необхідності реалізації даного навику: поведінка дитини підпорядковується загальному для всієї групи дітей правилом; крім того, працює механізм наслідування). 
  Кількість дітей в одній групі - від 5-6 чоловік. Такий кількісний склад дозволяє враховувати індивідуальні особливості дітей під час групової роботи. Склад дітей в групі протягом року, як правило, не змінюється. 
  Вирішувати окремі завдання з навчання навичкам можна починати з раннього віку. У цьому випадку батьки будуть займатися вдома, а соціальний працівник - здійснювати контроль за проходженням програми. 
  Тривалість одного заняття, як індивідуального, так і групового, - 30 хвилин. Заняття проводяться 1-2 рази на тиждень. 
				
				
				
				
			  Робота з батьками: 
  - створення зацікавленості у батьків: бесіди про те, чому ми приділяємо багато уваги формуванню навичок самообслуговування; обговорення змін в поведінці, самовосприятии дитини під час навчання; порівняння і оцінка умінь дитини на початковому етапі, в середині і в кінці навчання (із залученням відеоматеріалів); ??
  - обговорення змістовної сторони поняття «навички самообслуговування», необхідність спеціальної роботи в цьому напрямку, знайомство батьків з програмою; 
  - заповнення батьками анкет або опитувальних листів, які виявлятимуть рівень сформованості кожного навику; 
  - визначення разом з батьками наступного кроку в формуванні навички, інструктування з відпрацювання будинку даного кроку; 
  - практичне заняття в присутності батьків з навчання дитини даного навику; 
  - обговорення результатів роботи спільно з батьками. [13] 
  При формуванні навичок необхідно враховувати наявну сенсорну дефицитарность. При роботі зі слабозорими дітьми необхідно чітко структурувати простір, використовувати предметне розклад (комірки з різними предметами-символами, які позначають майбутнє заняття). [6] 
  При роботі над формуванням навичок самообслуговування у слабозорих дітей можуть виникнути специфічні труднощі, які необхідно вирішувати і коригувати своєчасно (таблиця 3). 
   Таблиця 3 - Основні проблеми та їх вирішення при роботі над формування...