в мови не знайомі (наприклад, promissory estoppels - позбавлення права заперечення на підставі даної обіцянки; waiver - відмова від права; restraint of trade - обмеження свободи торгівлі). Відсоток вузькоспеціальної термінології в юридичній літературі становить 30-40% всіх ключових слів. Часто за допомогою умовних фраз і слів відзначають початок чи закінчення будь-яких подій; а також що дане явище є важливим юридичним фактом, наприклад should означає введення зобов'язань. Також можна зіткнутися з використанням слів і виразів, які не несуть ніякого смислового навантаження в звичайному, повсякденному розумінні, тим не менш, в legalese вони мають конкретне значення, наприклад, nemo dat (nemo dat quod not habet - принцип, згідно з яким ніхто не може передати або продати те, правами власності на що він не має в своєму розпорядженні, replevin - позов про повернення володіння рухомою річчю, віндикаційний позов. Спостерігається вживання слів і виразів, які крім звичайного, повсякденного сенсу мають ще й особливе юридичне значення, зокрема: nuisanсe (tort of nuisanсe) - делікт, заснований на порушене право особи спокійно володіти власністю; сonsideration (valuable сonsideration) - зустрічне задоволення; один з необхідних елементів договору для того, щоб той міг бути примусово здійснений. Часто в юридичних текстах можна зустріти явище, не характерне для російської мови, - так звані юридичні дублети (legaldoublets). В англійських текстах наявні фрази, що складаються з двох і трьох слів, що позначають одне і те ж поняття. Наприклад, null and void - втратив законну силу (про договір); dispute, controversy or claim, fit and proper, request and require; Поява деяких з них також пов'язане з колишньою поширеністю французької та латинської мов: will and testamente - заповіт (English/Latin), null and void - недійсний (English/French). Однак є й такі, які складаються тільки з англійських синонімів: have and hold -володіє, over and above - до того ж. Як правило, слова в таких дублетах означають практично одне і те ж і, як видно з перерахованих вище прикладів, переводяться зазвичай одним словом .; 4) в юридичних текстах часто зустрічаються іменники, утворених від дієслів (наприклад, injury «збиток» від дієслова injure «поранити»), це дозволяє досягти точності і ясності висловлювання, настільки, наскільки це можливо; поширені конструкції з герундием, наприклад, being duly swam. Звичайним є використання модальних дієслів shall і may. У юридичних документах модальне дієслово shall вживається в архаїчному значенні зобов'язання або боргу, а не в значенні майбутності дії, модальне дієслово may передає значення «мати право». У мові права можлива надлишкова синонімія: promptly and forthwith, null and void або in good order and condition; використовуються стійкі групи - act or omission, as the case may be, is subject to, legally enforceable and binding, whichever is later. Як правило, у правових документах спостерігається відсутність займенників. Відмова від займенників має несподівану перевагу: можна не використовувати слова жіночого роду. Зазвичай в юридичних текстах міститься безліч заперечень. Деякі фахівці вважають, що їх кількість надмірно. Певною мірою це може бути результатом регламентації, судових заборон, але дослідження показують, що наявність заперечень погіршує комунікацію, їх слід уникати. Багато особливості юридичної англійської не виконують ніякої комунікативної функції без них можна легко обійтися, так як вони тільки заважають розумінню тексту. Але одним з головних аргументів на користь існування окремої юридичної мови є, то твердження, що він здатний дуже точно вказувати на смислові зв'язки в тексті. Один із способів забезпечити точність вираження думки - повторювати іменники, а не використовувати займенники (наприклад, «він»), коли в текст вводиться згадка про людину або речі. Займенник може бути зрозуміле неоднозначно, так що цей прийом сприяє точності вираження думки. Але часом юристи уникають займенників постійно, навіть там, де ніяка двозначність неможлива. Часто при складанні юридичних документів чоловічий рід використовується замість жіночого, однина замість множини, даний час замість майбутнього. Можливо, у минулому, це виключало багатослівність, але, очевидно, що це правило може негативно відбитися на точності тексту, так як затемнює граматичні зв'язки членів реченні; У правових документах можна зустріти безліч пропозицій з пасивним заставою. Це пояснюється прагненням до точності виразів, також це пов'язано з прагненням зняти акцент з суб'єкта діяння, якщо неясно, хто скоїв злочин. Пасивність, а, отже, безособовість надає тексту ауру авторитетності та об'єктивності, тому пасивні конструкції часто зустрічаються в текстах судових вироків. Але вони менш поширені в контрактах, де, як правило, точно вказано хто і що повинен робити. Для юридичної мови характерно також регулярне використання займенникових прислівників, таких як hereinafter, whereas, thereof, hereto, які набагато рідш...
