ніх місць», нічого не вносять в ціле. З іншого боку, тісне переплетення вербальної, візуальної та звукової складових обумовлює необхідний однаковість в цілях і засобах досягнення цих цілей, оскільки «не можна говорити на різних мовах, коли твориться єдине: в іншому випадку споруду чекає доля Вавилонської вежі» [26].
Сказане пояснює важливість вивчення структурних елементів рекламного повідомлення в їх взаємозв'язку і взаємозумовленості, оскільки, виконуючи строго закріплені за ним функції, кожний з компонентів здатний підкріпити дію іншого або в разі необхідності замінити, взявши його функції на себе.
Таким чином, всі структурні компоненти рекламного повідомлення, являючи собою, по суті, тексти, написані на різних «семіотичних мовах», мають своє власне семантичне наповнення. При взаємодії цих текстів виникають образи, виражені вербально, візуально і акустично, які, доповнюючи і розширюючи можливості один одного, створюють єдиний образний ряд і ритм рекламного повідомлення, до чиїх основних функцій відносяться привернення уваги споживача, забезпечення розуміння всього обсягу інформації і навіювання бажання потенційному покупцеві придбати товар/послугу.
Отже, ми можемо стверджувати, що рекламний текст володіє чіткою структурою, кожен компонент якої виконує особливу функцію. Крім чітко визначеної структури рекламне повідомлення має ряд інших особливостей, що дозволяють віднести його до текстів нетрадиційного типу. По-перше, він може складатися не тільки з одиниць називного типу - слів і словосполучень. Слова і словосполучення, не пов'язані в предложенческіе структури, можуть заповнювати весь обсяг тексту самостійно або в поєднанні з пропозиціями. Рекламний текст часто створюється з позицій і як би від імені типового споживача рекламованого товару. Це означає, що в тексті не міститься жодних стилістичних особливостей, які дозволили б стверджувати, що даний текст створений якимось певним автором. Таким чином, в рекламному тексті рідко можна спостерігати створення образу автора. Стиль виконання словесної частини рекламного тексту відповідає лише рекламованого товару, цілям рекламування і рівню розвитку потенційних споживачів даного товару. Рекламні тексти у своїй сукупності характеризуються:
) певними ознаками змісту і зовнішнього оформлення, що дозволяють відрізнити їх від інших (рекламних) текстів;
) певними функціональними ознаками;
) певним місцем, яке вони займають у загальній сукупності текстів, створених і створюваних на деякій мові [32].
Підсумовуючи вищесказане, можна визначити рекламний текст як закінчене графічно текстове єдність, де поєднуються фактори лінгвістичного і екстралінгвістичного характеру і здійснюється позитивна прагматична спрямованість. Однак у даній дипломній роботі досліджується тільки вербальний ряд рекламних текстів і фактори лінгвістичного характеру, не зачіпаючи екстралінгвістичні особливості.
2. Комунікативно-прагматичні особливості рекламних текстів
. 1 Прагматика рекламного дискурсу
Як зазначає Ф.І. Шарков, «всі функції реклами, так само як і інших елементів комплексу маркетингу, зводяться до досягнення основних цілей маркетингових комунікацій: формування попиту і стимулювання збуту» [43, с. 37]. Саме тому є важливим дослідження комунікативно-прагматичної спрямованості реклами.
Наведемо деякі трактування поняття «прагматика». «Великий тлумачний соціологічний словник» дає таке визначення прагматики: «прагматика (pragmatiсs) - розділ лінгвістики, що займається вивченням мови в контексті. Прагматика прагне описувати систематичне зміна у виборі та складанні лінгвістичних питань, що є результатом соціального середовища »[10]. Основна ідея прагматики полягає в тому, що мова може бути зрозумілий і пояснений тільки в широкому контексті його використання, тобто через його функціонування. Поняття функціональності є базовим у прагматичному підході до мови, як в зарубіжному, так і вітчизняному мовознавстві. Саме функціональний аспект підкреслюють у своїх визначеннях прагматики Г.В. Колшанскій і Н.Д. Арутюнова.
Прагматика вивчає всі ті умови, при яких людина використовує мовні знаки [19, с. 127], при цьому під умовами використання розуміються умови адекватного вибору і вживання мовних одиниць з метою досягнення кінцевої мети комунікації - впливу на партнерів у процесі їх мовної діяльності.
Н.Д. Арутюнова відносить прагматику до області «дослідження в семіотики та мовознавстві, в якій вивчається функціонування мовних знаків у мовленні, включаючи комплекс питань, пов'язаних з промовистою суб'єктом, адресатом, їх взаємодією в комунікації і з ситуацією спілкування» [2, с. 87]. У лінгвістичній прагматиці основним є т...