зчин (швидше починає діяти, триваліша ефект. Призначають водний розчин вітаміну D3 (в одній краплі 500 МО) або масляні розчини вітаміну D3 (в одній краплі 500 МО) і вітаміну D2 (в одній краплі 625, 1 250 МО) в дозі 2000-5000 МЕ курсами 30-45 днів.
Доцільно, для підбору дози вітаміну D дослідження сироватки крові на кальційдіол (25-ОН-D3) у сироватці крові. Зниження рівня 25- (ОН) -D3 до 10 нг/мл свідчить про дефіцит вітаміну D, а зміст нижче 5 нг/мл про авітамінозі.
На час лихоманки при гострих захворюваннях у хворих на рахіт (ГРВІ, пневмонії, кишкової інфекції, отиті та інших) прийом вітаміну D слід припинити на 2-3 дні. Після нормалізації температури продовжити лікування.
Після закінчення лікування призначають прийом вітаміну D3 в профілактичний дозі 400-500 МЕ з жовтня по квітень протягом 2-2,5 років.
Корекція фосфорно-кальцієвого обміну, вторинного гіперпаратиреозу Вітаміну D призначають у поєднанні з вітамінами групи В (В1, В2, В6), С, А, Е. Особливо важлива комбінація з вітамінами В2 і С, так як при їх дефіциті ефекту від лікування вітаміном D може і не бути.
З метою зниження вироблення паратгорморна в паращитовидних залоз і зменшення вираженості вегетативних симптомів в комплекс медикаментозного лікування при ІІ і ІІІ ступеня рахіту включають препарати калію і магнію (панангін, аспаркам) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла в сут протягом 3-4 тижнів.
Для усунення м'язової гіпотонії і поліпшення метаболічних процесів призначають карнітин гідрохлорид (Елькар 20% розчин) по 2-3 краплі 1 раз на день протягом 1-3 міс. Недоношеним немовлятам і доношеною, що знаходяться на природному вигодовуванні протягом 2-3 тижнів рекомендують прийом препаратів кальцію, доза яких залежить від віку, тяжкості кісткових порушень. Для корекції обміну фосфору використовують кальцію гліцерофосфат протягом 3-4 тижнів.
Покращує всмоктування солей кальцію і фосфору в кишечнику цитратна суміш (кислота лимонна 2,1 г; натрію цитрат 3,5 г; вода дистильована 100 мл) протягом 10-12 днів по 1 ч. л. 3 рази на день. Лимонна кислота сприяє підтримці кислої реакції в кишечнику, утворює розчинний і легкозасвоюваний комплекс цитрату кальцію.
Для своєчасного виявлення гіперкальціємії, при застосуванні підвищених доз вітаміну D проводять пробу по Сулковича (якісна реакція визначальна виділення кальцію з сечею) 1 раз на тиждень, оцінюють вміст кальцію в плазмі крові - 1 раз на місяць.
Показання для госпіталізації
Госпіталізації підлягають:
діти, які мають активний рахіт ІІ-ІІІ ступеня тяжкості, що поєднується з несприятливими фоновими станами (недоношеність, соматичні захворювання в стадії декомпенсації);
діти, старше року з активним рахіт, при неефективності стандартних лікувальних заходів, для проведення поглибленого обстеження.
1.1.9 Диспансеризація
Діти, що перенесли рахіт I ступеня, спостерігаються лікарем загальної лікарської практики (сімейним лікарем) до 2 років, а перенесли рахіт II - III ступеня - протягом 3 років. Огляди проводять 1 раз на 3 місяці.
За свідченнями лікар загальної практики (сімейний лікар) може призначити біохімічне дослідження крові (визначення вмісту кальцію загального та іонізованого, фосфору і лужної фосфатази), денситометрію або рентгенографію кісток, проконсультувати дитину у ортопеда, хірурга.
Специфічна профілактика проводиться протягом 2-го року життя в осінньо-зімній- весняний періоди, а на 3 році життя тільки взимку.
Рахіт не є протипоказанням для проведення профілактичних щеплень. Після закінчення лікування вітаміном D дитина може бути вакцинована.
1.1.10 Прогноз
Прогноз для життя і здоров'я сприятливий при неважких формах рахіту (початковий період, І ступінь тяжкості), за умови своєчасної діагностики та розпочатого лікування.
Прогноз відносно сприятливий при важкому рахіті ІІ-ІІІ ступеня і рецидивуючому перебігу. У таких дітей може в наступні роки розвинутися плоскостопість, звуження тазового кільця, сплощення і деформація тазових кісток, зубний карієс, короткозорість.
Немовлята, які страждають на рахіт, схильні до частих респіраторних захворювань, пневмоній, а запальний процес у них, як правило, має затяжний і важчий перебіг.
1.2 Статистичні дані по захворюваності на рахіт дітей
Рахіт розповсюджений не у всіх країнах світу. У країнах Африки зустрічаються з таким захворюванням дуже рідко. Він практично невідомий в Китаї, Японії. У країнах, де розвинена рибна ловля, тако...