сукупність цілей з грошовою винагородою підсилює ефект.
Цільовий метод (метод управління за цілями) займає значне місце в менеджерської практиці. Однак необхідно враховувати ряд характеристик цілей:
цілі повинні бути вимірними; реальними; контрольованими; підтримані організацією; їх результати повинні бути однозначні; повинні існувати точні терміни виконання поставлених цілей; а також система їх ранжирування.
в) Системи внутрішньофірмових пільг працівникам підприємства:
· субсидованого й пільгове харчування, установка на підприємстві автоматів для продажу гарячих напоїв і закусок;
· продаж продукції підприємства своїм працівникам зі знижкою (зазвичай 10% і більше);
· повна або часткова оплата витрат на проїзд працівника до місця роботи і назад;
· надання своїм працівникам безвідсоткових позик або позик з низьким рівнем відсотка;
· надання права користування транспортом фірми;
· оплата лікарняних листів понад певного рівня, страхування здоров'я працівників за рахунок підприємства;
г) Нематеріальні (неекономічні) пільги і привілеї персоналу:
· надання права на ковзний графік роботи;
· надання відгулів, збільшення тривалості оплачуваних відпусток за певні досягнення і успіхи в роботі;
· більш ранній вихід на пенсію.
д) Заходи, що б змістовність праці, самостійність і відповідальність працівника, що стимулюють його кваліфікаційний зростання.
Залучення працівників до управління підприємством також підвищує їх мотивацію, оскільки в даному випадку вирішується проблема відчуження їх oт підприємства та його керівників.
е) Створення сприятливої ??соціальної атмосфери, усунення статусних, адміністративних, психологічних бар'єрів між окремими групами працівників, між рядовими працівниками та працівниками апарату управління, розвиток довіри і взаєморозуміння всередині колективу.
Освіта різних неформальних, функціональних груп працівників (наприклад, гуртки якості), участь в яких формує почуття безпосередньої причетності до справ свого підприємства. Моральне заохочення працівників.
ж) Просування працівників по службі, планування їх кар'єри, оплата навчання та підвищення кваліфікації.
1.3 Зарубіжний досвід мотивації персоналу
У практиці американських фірм «Форд», «Дженерал Моторс» та інших використовуються різні методи мотивації і гуманізації праці. Багато з них пов'язані з матеріальним заохоченням. Часто застосовують так звані аналітичні системи заробітної плати, особливість яких - диференціальна оцінка в балах ступеня складності виконуваної роботи з урахуванням кваліфікації виконавців, фізичних зусиль, умов праці та інші. При цьому змінна частина заробітної плати, яка виступає в якості нагороди за підвищення якості продукції, зростання продуктивності праці, економію сировини досягає 1/3 зарплати. Використовуються різні форми участі робітників у розподілі прибутку. Для вирішення виробничих завдань формуються гуртки якості і спільні комісії робітників і адміністрації, які приймають рішення про матеріальнoм заохочення робітників в залежності від вкладу, у тому числі в підвищенні продуктивності праці. [8]
Матеріальне заохочення практикується в різних видах. Велике поширення в британських фірмах зазнало заохочення у формі подарунків. Так, у компанії «British Telecom» нагороджують цінними подарунками та туристичними путівками. Процедура нагородження проводиться відповідно до досягнутими успіхами: на робочих місцях, на публічних заходах і святкуваннях. Це дозволяє популяризувати досягнення в галузі підвищення ефективності роботи її якості, які перш залишалися непоміченими.
Застосовувані промисловими фірмами системи мотивації працівників шляхом просування їх по службі можна звести до ротації з урахуванням особистих якостей і стажу роботи. Перше частіше застосовується на підприємствах США, друге характерно для Японії.
Однією з форм мотивації, що знайшла широке застосування в практиці зарубіжних і вітчизняних підприємств стало впровадження гнучких графіків роботи. У державних установах графства Оксфордшир (Великобританія) на початку 90-хх років в експериментальному порядку введена нова форма організації праці, яка дає службовцям значну ступінь свободи - можливість працювати як на робочому місці, так і вдома, залежно від конкретних обов'язків співробітника і домовленості між ним та його керівником. У деяких випадках кількість годин, проведених в установі, обмовляється заздалегідь. Можуть...