Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка проекту-плану підвищення молочної продуктивності стада за рахунок селекції на 5 літній період

Реферат Розробка проекту-плану підвищення молочної продуктивності стада за рахунок селекції на 5 літній період





исло найбільш важливих ознак. Далі слід визначити методом регресивного аналізу коефіцієнти множинної регресії між ними і скласти просту форму СІ з урахуванням головної ознаки селекції і коефіцієнта множинної регресії, який простий і зручний у застосуванні. За таким СІ відбір можна проводити по одному головному ознакою селекції.

В.Л. Пєтухов і Л.К. Ернст (1989) вважають, що за допомогою селекційного індексу можна вирішити наступні завдання:

при відборі за однією ознакою СІ, що містить дані про тварину, його родичів і нащадків, дозволяє підвищити точність оцінки спадкових якостей тварини, особливо за ознаками з низькою Наслідуваний;

при відборі переважно за однією ознакою СІ, включаючи дані про інший ознаці, дозволяє більш об'єктивно виявить спадкову цінність тварини;

при відборі за однією ознакою іноді виникають небажані зміни інших ознак. Правильно сконструйований індекс дозволяє поліпшити ця ознака при слабкому зміні інших ознак;

СІ дозволяє одночасно покращувати кілька ознак.

Відбір тварин по СІ дозволяє прогрес, ефект селекції за одними ознаками стримувати, а за іншими посилювати, а в цілому в генотипі нових поколінь тварин буде створюватися нова система генів, яка забезпечує кращу комбінацію ознак. Це дає можливість отримувати тварин з новим типом кореляційних зв'язків, на отримання яких при інших методах відбору витрачається більше часу і коштів.

Таким чином, СІ є теоретично обгрунтованими критеріями оцінки та відбору тварин, враховують економіку, фенотипічні і генетичні характеристики ознак. Але вони можуть використовуватися тільки в конкретних популяціях на підставі отриманих селекційно-генетичних параметрів, за допомогою яких вони сконструйовані.

Провідне значення в селекційних програмах при вдосконаленні молочної худоби займають ознаки молочної продуктивності. Всі інші селекційні ознаки або пов'язані або необхідні для отримання молочної продуктивності з найменшими витратами і протягом тривалого часу, який визначається здоров'ям, плодовитістю, резистентністю тварин до несприятливих зовнішніх впливів середовища.

Молочна продуктивність - ознака комплексний, і для її оцінки в практиці використовують ряд показників: удій за 305 днів лактації, вищий добовий удій, рівномірність лактації, швидкість молоковіддачі і повноту видоювання. Крім того, в оцінку включають і показники одержуваного молока: вміст жиру, білка, сухого знежиреного залишку. Виявляють фракційний склад білків, співвідношення жирних кислот, мінеральний і вітамінний склад молока.

У перспективі виявлення факторів, що визначають молочну продуктивність, з'явитися основою для вибору системи розведення, спрямоване на генетичне поліпшення фізіологічних особливостей, що лімітують продуктивність тварин. У зв'язку з цим в останні роки при вивченні факторів, що обумовлюють молочну продуктивність корів, все ширше прагнуть використовувати різні фізіологічні, біохімічні та морфологічні показники, що дозволяють оцінити функціональну активність окремих систем і органів.

Головними ознаками селекції молочної худоби є: удій і вміст жиру в молоці, а також міцність конституції. Зв'язок між удоєм, жирністю молока в більшості випадків носить негативний характер або відсутній. Всі інші ознаки в тій чи іншій мірі залежать від цих ознак. Так при відборі по удою корови, що мають погано розвинене або неправильної будови вим'я, будуть вибраковано за низькою продуктивності. Таким чином, у стаді поступово буде формуватися тип тварин, пристосованих до машинного доїння. Мається кореляція між удоєм і живою масою корів. Незважаючи на криволінійний характер цього зв'язку, відбір по удою призводять до обов'язкового збільшенню живої маси корів. У зонах інтенсивного молочного скотарства живу масу доцільно включати в число селекційних ознак, вона повинна бути підвищена системою вирощування молодняку.

В останні роки починаються вестися роботи по збільшенню белковости молока. Однак характер взаємозв'язку між жирністю і білкового молока носить досить стійку позитивну зв'язок. Відбір за вмістом жиру і білка в молоці сприятиме збільшенню позитивної кореляції між ними. Відбір корів тільки по жирності молока буде сприяти збільшенню та вмістом білка в молоці. У зв'язку з цим селекцію корів можна вести по одному з них. Оскільки процес визначення жиру в молоці менш трудомісткий, ніж білка, то слід вести селекцію худоби по жирномолочности. Разом з цим зазначаємо, що високоудійних корови, як правило, володіють міцною конституцією, оскільки тварини з ослабленою конституцією не можуть бути високопродуктивними.

Принципове значення має питання про спряженості двох провідних ознак відбору - удою і жирномолочности. Як вже зазначалося, що зв'я...


Назад | сторінка 9 з 23 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оцінка племінних якостей тварин за комплексом ознак
  • Реферат на тему: Вплив маститу на молочну продуктивність корів і придатність молока для пере ...
  • Реферат на тему: Розробка технології виробництва молока для ферми на 450 голів з удоєм 4800 ...
  • Реферат на тему: Дослідження властивостей і класифікаційних ознак необроблених шкур тварин, ...
  • Реферат на тему: Оцінка корів по молочної продуктивності