чинний двухкальцевий силікат. Охолоджений спік розмелюють у кульових млинах, де розмел суміщений з вилуговуванням оборотними розчинами лугів для вилучення алюмінатів. При цьому відбувається також часткове розкладання Двухкальціевий силікату, супроводжуване деяким переходом у розчин кремнезему. Після відділення твердого залишку та очищення від кремнезему алюмінатного розчини розкладають з виділенням гідроксиду алюмінію, після прокалкі якої отримують глинозем. Содопоташние розчини, вільні від алюмінію, випарюють і розділяють з отриманням твердої соди і поташу, а двухкальціевий силікат направляють на отримання цементу, крім того, отримують ще і галій.
Гідрохімічний спосіб В.Д. Пономарьова і В.С. Сажина полягає в тому, що в певних умовах автоклавної варіння нефелинов та інших алюмосилікатів в їдкого лугу, окис алюмінію майже повністю переходить а розчин і може бути відділена від кремнезему та інших домішок.
При вилуговуванні нефелинов в присутності вапна під тиском 30 атм (260 С) міцними лужними розчинами отримують алюмінатний розчин, що містить деяку кількість кремнезему. Розчин обезкремнівают у присутності оборотного білого шламу при 150 С, відокремлюють від випав осаду і випарюють до 500-510 г/Na2O, після чого з нього кристалізують алюмінат натрію, який потім розчиняють і направляють на декомпозицію по Байєру. Залишок після вилуговування промивають і регенерують з нього луг обробкою вапном у автоклавах або слабкими розчинами лугів. Гідрохімічний спосіб пройшов укрупнену перевірку. В останні роки В.С. Сажиним із співробітниками запропонований ряд удосконалень гідрохімічного способу [3].
Спосіб спікання високолужних шихти, запропонований М.М. Смирновим, полягає в заміні половини вапняку у звичайній нефелиновой шихті еквівалентним кількістю їдкого лугу. При спіканні такий шихти утворюються алюмінати і ферити лугів, а кремнезем пов'язується не в 2CaO . SiO 2 , а в Na 2 O . CaO . SiO 2 , тобто одна молекула CaO заміщається молекулою Na 2 O.
Перевага способу за порівнянні із звичайним спіканням полягає в зменшенні майже в 2 рази витрати вапняку, в хорошій грануляції шихти, великому температурному інтервалі спекообразованія (близько 300 С). Недоліком схеми є велика витрата луги і складність регенерації її з шламу [3].
Глава 2. Забезпечення екологічної безпеки шляхом розробки маловідходного способу реутилізацію сірчанокислих відходів акумуляторних батарей
Екологічна безпека та ефективне функціонування економіки кожної держави нерозривно пов'язані з транспортною галуззю. Транспортні системи являють собою об'єкти підвищеного ризику, впливають на життєдіяльність населення, санітарно-епідеміологічну та екологічну безпеку держави.
Одне з основних напрямів державної політики щодо питань екологічної безпеки - розвиток технологій переробки та утилізації відходів [1], в тому числ...