зазначені подібності дозволяють провести спробу оцінки людського капіталу на основі моделі оцінки основного (фізичного) капіталу, для чого необхідно:
1. Визначити "первісну вартість "конкретного співробітника. Для цього можна використовувати різні методи тестування та атестації співробітників.
2. Визначити коефіцієнт "застарівання" (Забування) знань, так як людський капіталу з часом втрачає частину накопичених знань, в той час як основний капітал піддається фізичному та моральному зносу.
Після визначення первісної вартості необхідно визначити коефіцієнт застарівання і забування знань людини. Для цих цілей необхідно визначити строк участі конкретного працівника в діяльності
підприємства. У даному випадку цей термін можна визначити виходячи їх двох припущень:
Термін, зазначений у трудовому договорі конкретного співробітника (у разі, якщо між працівником і роботодавцем укладено строковий трудовий договір). У багатьох західних компаніях, при прийомі на роботу ключових співробітників, обговорюється період, протягом якого працівник зобов'язаний працювати в даній компанії, і у разі виходу працівника, раніше терміну обумовленого в трудовому договорі (контракті), з причин, не обумовленими в даному контракті, працівник зобов'язується сплатити певну суму неустойки, також заздалегідь обумовлену в даному контракті. У цьому випадку такі контракти з провідними співробітниками компанія розглядає як інтелектуальний актив і розкриває інформацію по них в інтелектуальних звітах.
Якщо між працівником і роботодавцем укладено безстроковий трудовий договір доцільно встановити термін роботи працівника на підприємства виходячи з вимог законодавства конкретної країни до визначення терміну корисного використання інших видів нематеріальних активів.
3. Визначити порядок зміни "Первісної вартості" співробітника. Основні засоби удосконалюються за допомогою проведення модернізації, реконструкції, у свою чергу, людський капітал вдосконалюється за допомогою направлених в його розвиток інвестицій.
При визначенні коефіцієнта застарівання знань (забування певних знань або інформації) необхідно використовувати статистичні дані, що відображають залежність між засвоюваністю нових знань і процесом забування наявних. Дана величина повинна бути скорегована на поправочний коефіцієнт, що представляє собою емпірично отримане значення старіння знань стосовно певної сфери діяльності. Також можна використовувати метод, запропонований Ю.В. Козирем при визначенні запасу знань з урахуванням фактора старіння [7]:
В основі даного методу лежить аналог методу накопичення активів. У рамках цього методу при оцінці знань необхідно оцінити обсяг накопичених індивідуумом знань, зробити поправки на їх застарівання і забування, і перемножити кожен скоригований обсяг знань певного виду на вартість одиниці обсягу знань цього виду:
[1]
де P3з - вартість накопичених знань, ai - емпір...
