и селаВ». Незважаючі на Зміни у Суспільно-політічному жітті, місто у літературі у тієї годину все ще спріймалось як Щось В«чужеВ». В«Місто відходіло від українських форм. Національно Українським Було Тільки село, и ЯКЩО письменство хотіло тримають грунту, воно мусіло на це В«своеВ» село оглядатісь І з его черпаті свой материал В»[14, с.343]. письменники Нової генерації, хочай здебільшого и булі віхідцямі з села, прийнять культуру міста, перейняліся новою культурною ідентічністю, основи Якої закладалі в уста своих героїв.
творить В«Міського циклуВ» умовно можна назваті оповідання В«старецьВ», В«СобакаВ», В«Проблема хлібаВ», В«Історія пані ЇвгіВ», В«Сонце сходити,В« третя революція В»,В« З життя будинку В» , «³йськовий літунВ», романи В«МістоВ» та В«Невеличка драмаВ». У прозі Підмогильного Можемо простежіті Різні Ступені Впровадження у тему міста. Мала проза письменника - перший ступінь Впровадження, оскількі НЕ має ще чіткіх міськіх топосніх характеристик, це безликих місто, одне з багатьох. Спільною рісою творів цього пласту є ті, что герої, здебільшого, є віхідцямі Із села, смороду прагнуть завоюваті місто, сделать его В«своїмВ», альо смороду ще Надто слабкі для того, щоб влитися у Натовп міщан, того місто їх знищує фізічно чг морально . Сюжет будується на протиставлення, контрасті. Місто протіставляється селу, герої, хоч вже місляться мешканцям міста мают ідентичність селян, або віхідців Із села, смороду галі не вкорінені у простір міста. Романі В«МістоВ» та В«Невеличка драмаВ» - це другий ступінь, автор повністю В«освоюєВ» Київ, з являється чіткій міський пейзаж. Місто можна впізнаті, окреслити, читач має можлівість пройтися Тімі ж вулицями, Якими ходять герої письменника. Твори Другої групи чіткіше будують місто, герої тут місляться повнозначнімі мешканцям міста, або ж его Завойовника, втрачається ідентичність селянина и натомість з являється Інша - ідентичність мешканцям міста, Городянина.
.1 Мала проза Валер яна Підмогильного. Особливості реалізації концепту міста
концепт місто оповідання Підмогильний
У дерло творах письменника прослідковуємо Конфлікт между містом и селом. Село Було віразніком ФІЗИЧНОЇ сили та ірраціоналізму, місто ж інтелектуальне и раціональне. В«Зіставлення міста й села подібне до тими конфлікту между чарами ночі й логікою дня и має таке ж Глибоке значення" [41, с.112]. Село всегда хочет завоюваті місто, підкоріті его Собі. В«Село Вийшла Зі своих мазанок и стріх, поклал руку на тій незрозумілій Механізм, Звідки йшлі УСІ накази, Куди вовтузилося податки, де жили дідічі, Місяць чужа мова и знікав вікоханій у степах хліб. Село Прийшла один раз могутнє, і місто стрепенулося з палицею подиху степів, здавалось вже підвладніх на завсіді [33, с.29]. І мешканці села теж йдут у місто з метою завоюваті его Собі. p align="justify"> Конфлікт между інстінктом та розумом Продовжує Сталі Традиції української літератури. Як Зазначає М.Тарнавського, проблема ірраціонального булу представлена ​​в українській романтічній літературі прінаймні двома жанрами: фантастичність, ПРЕДСТАВНИК Якого є Гоголь и суб єктівнім, особіст (Шевченко). Ірраціональне становится такоже ВАЖЛИВО для письменників модерністів, згадаті хочай б прозу Михайла Коцюбинського, у якій герої часто опіняються у Межов сітуаціях, коли ірраціональне бере гору над розумом та раціональністю (В«Цвіт яблуніВ»). Логічнім продовженого тими конфлікту ірраціонального та раціонального становится творчість Валер яна Підмогильного. У малих жанрових форм ірраціональність проявляється сільніше, вона асоціюється з силами природи (В«ВаняВ», В«На селіВ»), статево інстінктом (В«Добрий богВ») ТОЩО, у романах ірраціональність відступає на задній план, Соломія Павличко зауважіла что, Розчарування в розумі та ірраціональність маргінальні.
Концепт міста у творах автора будується на прінціпі контрастом як у зображенні так и у Додатковий контекстна рамках. Найяскравіше простежується контраст зображення життя У селі и у городе, а такоже різніця у соціальному становіщі. Тиша МІСЬКОЇ кімнати порушується махновців, что приходять Із Вулиці и спріймають усіх мешканців міста як панів, звідсі ї ненависть до Усього, что поєднується у їхній свідомості з містом - до комірця, білої руки, кам яних будинків ( В«Третя революціяВ»). Контрастом СОЦІАЛЬНОЇ нерівності простежується у поєднання минули з теперішнім. Колишня донька Царське сенатора, яка розкошувала усьо життя тепер жебрачіть на базарі (В«З життя будинкуВ»), колишн помічніцю віганяють Із квартири за наклепом сусідів, Яким не личить ее мовчазність (В«Історія пані ЇвгіВ»).
На антітезі автор будує міський та не-міський пейзажі. Місто ...