justify"> Нові форми виробництва сталі виникати в містах - місцях концентрації ремісничої промисловості і торгівлі. Городяни в значній мірі звільнилися від феодальних зв'язків, домагалися права на самоврядування, низки торговельних привілеїв, що сприяло появі в їх середовищі нового ставлення до життя, існуючому ладу, релігії. Цьому ж сприяло поглиблення суспільного розподілу праці [8, с 10-11]. Як ні в яку попередню епоху в кінці 15-го - першій половині 16-го століття активізувалася купецька діяльність. Мобільність купецтва сприяла не тільки розвитку товарно-грошових відносин, розширенню внутрішнього і зовнішнього ринків, а й розвитку нового світогляду, нової ідеології. Недарма полоцкое купецтво, яке мало ринки збуту в Росії, на Україні, в Польщі, Німеччині, Ризі, яке брало активну участь у політичному житті Полоцька, дало велику постать першого білоруського книговидавця, гуманіста, вченого - Франциска Скорину. p align="justify"> Головним принципом економічної політики європейських держав в 15-16 ст. стає меркантилізм, сутність якого зводилася до якомога більшого накопичення цінних металів у країні і державній скарбниці [8, с 11]. Усі прагнули до багатства і розкоші. Представникам молодої буржуазії, яка домагалася багатства власними силами, а не "за правом народження", був глибоко чужий церковний аскетизм, відірваність радощів земних в ім'я "потойбічного вічного щастя". Промислову, торгову буржуазію цікавили не тільки релігійні шукання, а й розвиток точних наук, природознавства. Ці потреби зумовили появу великої армії службової інтелігенції [8, с 11]. Відрив від середньовічної виробничої сфери, зміна соціальної структури суспільства породили нове світовідчуття, а значить, і сприяли складанню нової культури - культури Відродження, яка дала світові творчу інтелігенцію. Небувалого розквіту досягли література. Архітектура, живопис. У філософії з'явився новий напрям - ренессансовий гуманізм. Для гуманістів центром світобудови була не людина - "раб божий", а людина-творець, який володів всебічними знаннями в різних галузях науки і мистецтва, людина, прекрасний морально і фізично. Тим самим церковному аскетизму протиставлялася людська особистість, яка домагалася успіхів у житті самої свого розуму, твердістю духу, активністю, реальною діяльністю. p align="justify"> Ідеологічне наступ нового класу - буржуазії на феодальні порядки, освітлені католицькою церквою. Прийняло форму реформаційного руху, яке в різних країнах отримало різну форму. Ідеологи Реформації відкидали церкву як великого землевласника, виступаючи за секуляризацію церковних і монастирських земель, не визнавали пишних католицьких культів, не брали індульгенцій. Реформаційний рух знайшло відгук майже у всіх тодішніх європейських країнах. p align="justify"> Однак було б явним перебільшенням бачити в творчості Франциска Скорини тільки впливу епохи Відродження. Вирішальне значення у формуванні його поглядів мали ті риси соціальної, політичної та духовного життя, я...