євреї О. Мандельштам, І. Левітан, киргиз Ч. Айтматов, а також росіяни по крові, але працювали за кордоном В. Набоков, А.І. Солженіцин та ін В«Куди б я не поїхав, все залишиться в мені, так само, як і я - частинка історії російської культури та історії єврействаВ», - свідчить сучасний російський філософ [Померанц 1998: 192]. Інший наш співвітчизник, в одному зі своїх інтерв'ю зауважив: В«... Кожна людина, яка вивчив російську мову або володіє ним, є частиною російської культуриВ» [Книжное обозрение. 1997. № 11. С. 8]. p align="justify"> Повне оволодіння рідною мовою - це не тільки придбання засобу спілкування, це ще й майже одночасне прилучення до художньої творчості. Л.М. Толстой у листі М.М. Страхову (25. 03. 1872) висловив глибоку думку про те, що мова В«є кращий поетичний регуляторВ». В«Мова - сам по собі поетВ» - не тільки красива метафора, а й незаперечна істина. М. Пришвін зауважив якось, що в Росії легко стати поетом, вслухаючись у народну мову і з томиком віршів Пушкіна в руках. В«У слові є прихована енергія, як у воді прихована теплота, як у сплячої нирці дерева міститься можливість при сприятливих умовах зробитися самої деревомВ» [Пришвін 1990: 413]. Думка про слово як зерні художнього твору, уперше чітко сформульована А.А. Потебнею, багаторазово підтверджувалася тими, хто добре відчував Слово. Пастернак писав: В«Першість отримує не людина і стан його душі, якому він шукає вираження, а мова, якою він хоче її висловити. p align="justify"> Мова - батьківщина і вмістилище краси та сенсу, сам починає думати і говорити за людину В»(Пастернак Б. Доктор Живаго). Октавіо Пас підтверджує: В«... Поет - невільник мовиВ» [Известия. 1990. 8 грудня.]. У наявності великий круговорот: мова -> художня творчість -> мову. В«Література - це безсмертя мовиВ» (Август Шлегель). p align="justify"> Строго кажучи, вчені теж невільники свого національного характеру, в тому числі і мови. Це помітив К. Маркс: В«Французи наділили англійська матеріалізм дотепністю, плоттю і кров'ю, красномовством. p align="justify"> Вони надали йому бракувало ще темперамент і грацію. p align="justify"> Вони цивілізували його В»[Маркс: 2: 144]. Російський філософ В. Соловйов, посилаючись на іншого російського мислителя Н.Я. Данилевського, говорив про те, що у таких знаменитих англійських вчених, як Адам Сміт і Чарльз Дарвін, національний характер помітно відбилася на їх науковій діяльності. Змінися цей характер (і мова!), В«Адам Сміт побачив би в економічному житті інший інтерес, крім твори багатства, а Дарвін відкрив би в житті інший сенс, крім боротьби за існуванняВ» [Соловйов 1989: 298]. br/>
Проблеми художнього білінгвізму, автопереводов та перекладу
Теоретично цікава проблема білінгвізму в художній літературі, явища частого. Відомі французькі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, Г. Гейне, А. Суинберна, О. Вайлда, російські вірші болгарина І. Вазова, австрійця Р. Рільке, латиша Ю. Балтрушай...
