ння декількох засобів модальності, наприклад:
«Yes, Paddy, do that. Only make sure he knows not to tell Frank we found out. Perhaps it would ease Frank to think for certain that we don't know. »
- Так, Педді, напиши. Тільки попередь його, не видав би Френку, що нам все відомо. Нехай Френк вважає, що ми нічого не знаємо, напевно, йому так легше. [С. 101]
У даному прикладі висловлювання «Perhaps it would ease Frank to think for certain that we don't know» представляє собою приховану прохання (або рада) у вигляді декларативного висловлювання-натяку. Намагаючись максимально знизити вплив на адресата, мовець вживає «perhaps» (сумнів в істинності судження) і «it would ease» (гіпотетичність позитивного результату).
Завдяки багатій системі засобів вираження модальності одна і та ж інтенція може бути виражена в англійській мові різноманітними мовними формулами, наприклад:
«<...> Is your mother there? May I speak to her, please? »
«My mother« s not here. She »s in Australia.»
- <...> Ваша матінка з вами? Чи не можна мені з нею переговорити?
Мама не тут. Вона в Австралії. [С. 298]
Вислів «May I speak to her, please?» будується за допомогою різноманітних засобів модальності. Це питальна форма висловлювання, в якій вживається модальне дієслово «may» і стандартний маркер ввічливості «please».
" <...> Adolf Hitler has a curious streak of contradiction in his personality, for there are two things he knows to be his enemies yet wishes if at all possible to preserve: the British Empire and the Holy Catholic Church of Rome. But when pushed to it, he has done his level best to crush the British Empire. Do you think he would not crush us, too, if we push him to it?
- <...> Адольф Гітлер - особистість напрочуд непослідовна, чому то йому дуже хотілося зберегти двох своїх явних ворогів - Британську імперію і Римську католицьку церкву. Але коли його підштовхнули обставини, він зробив усе, що тільки міг, щоб розтрощити Британську імперію. Так невже, по-вашому, якщо ми його підштовхнемо, він не постарається розтрощити нас? [С. 212]
У даному прикладі у висловленні «Do you think he would not crush us, too, if we push him to it?» прохання передається в найбільш завуальованій формі, тому що акцент робиться не на слухача, а на говорить, можливість у здійсненні дії ставиться під сумнів. В результаті прагматичне значення «прохання не втручатися в події» передається через висловлювання, семантичне значення якого - питання про думку адресата щодо гіпотетичної можливості мовця втрутитися в певні події. Завдяки такій завуальованості прагматичного значення тиск на слухача, характерне для мовного акту «Прохання», зведено до мінімуму. Дані стратегії ввічливості реалізуються за допомогою декількох засобів модальності. Як правило, це - питання, модальне дієслово, умовне спосіб і одиниця суб'єктивної модальності «do you think».
В модальності, як зазначалося, відбивається взаємодія між чотирма факторами комунікації: мовцем, хто чує, змістом висловлювання і дійсністю. У наведеному прикладі спостерігається зсув всіх факторів комунікації: виходячи з семантичного значення, звертаюся з проханням не я, виконувати дію будеш не ти, ...
