сті повинне бути більше 1.
До якісних характеристик позичальника - фізичної особи належать:
? загальне матеріальне становище клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, які підтверджують його право власності, вони повинні бути засвідчені в установленому порядку);
? соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
? вік клієнта;
? кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами / гарантіями в минулому, своєчасність погашення заборгованості та відсотків за кредитом).
Під час оцінки кредитоспроможності позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають враховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, зокрема:
? менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність і можливість позичальника нести особисту відповідальність за виконанням кредитних зобов'язань тощо);
? фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів / послуг, які виготовляються / надаються позичальнику; ринок таких товарів / послуг, рівень конкурентоспроможності, тривалість діяльності на конкретному ринку, тощо);
? прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).
У процесі оцінки кредитоспроможності позичальника здійснюється розрахунок ліміту кредитування, який складається із сумою кредиту, яку запитує позичальник. У разі, якщо розрахунковий ліміт кредитування менше суми кредиту, яку запитує позичальник, йому пропонується змінити умови кредитування:
? збільшити термін користування кредитом;
? зменшити суму кредиту та ін
За результатами оцінки кредитоспроможності залежно від значення комплексної рейтингової оцінки банк відносить позичальника фізична особа до певного класу «А», «Б», «В», «Г» або «Д», і приймає рішення про видачу кредиту (табл.1.2). Одним з перспективних напрямків оцінки кредитоспроможності позичальника фізичної особи є використання системи кредитного скорингу, яка базується на бальній оцінці факторів кредитного ризику [28].
Скоринг є математичною або статистичною моделлю, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, яка ймовірність того, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
Скоринг використовується головним чином під час кредитування фізичних осіб, особливо при видачі споживчих кредитів, не забезпечених заставою.
Основне завдання скорингу полягає в тому, щоб з'ясувати не тільки, заможний клієнт чи виплатить кредит, а й ступінь надійності і обов'язковості клієнта.
Таблиця 1.2
Визначення класу позичальника - фізичної особи за результатами оцінки його фінансового стану.
Клас заемщікаКомплексная рейтингова оцінка, баллиХарактерістіка123 «А» 25-35Фінансовая діяльність дуже добра (кредити з мінімальним ризиком) «Б» 19-24Фінансовая діяльність добра (кредити з невисоким ризиком) «В» 15 -18Фінансовая діяльність задовільна...
