Курсова робота
Спілкування з батьками як фактор соціалізації молодших школярів в дитячому колективі
ЗМІСТ
ВСТУП
. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ як фактор соціалізації молодшого школяра в дитячому колективі
. 1 Соціально-педагогічна та вікова характеристика молодших школярів
. 2 Актуальні аспекти соціалізації дітей молодшого шкільного віку
1.3 Особливості процесу спілкування молодших школярів
. 4 Особливості спілкування дітей молодшого шкільного віку з батьками.
. ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СПІЛКУВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З БАТЬКАМИ як фактор соціалізації в дитячому колективі
. 1 Опис методик вивчення процесу спілкування молодших школярів з батьками
. 2 Методичні рекомендації батькам по організації спілкування з дітьми молодшого шкільного віку
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТОК 1
ДОДАТОК 2
ВСТУП
Зміни соціально-економічних умов, розвиток науково-технічного прогресу, комп'ютеризація сучасного суспільства тягнуть за собою зміни в комунікативної діяльності людей, викликають труднощі в соціалізації дітей, сприяють відсутності навичок міжособистісного спілкування.
Проблема спілкування як чинника соціалізації дітей молодшого шкільного віку завжди представляла інтерес для дослідження. Хоча накопичений великий матеріал, що розкриває багато сторін і механізми спілкування школярів (Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, А.Б. Добрович, М.І. Лісіна, А.В. Мудрик та ін.), Актуальність даної проблеми зберігатиметься впродовж довгого часу.
Особливо це актуально для молодшого школяра. На думку провідних психологів (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін та ін.), Молодший шкільний вік є періодом становлення особистості, періодом інтенсивного морального розвитку і переходу дитини в нову соціально значиму систему відносин [6]. Важливо, щоб у цьому віці відбулося глибоке засвоєння понять, які ляжуть в основу життєдіяльності дитини.
Спілкування - складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми (міжособистісне спілкування) і групами (міжгрупове спілкування), породжуваний потребами спільної діяльності і включає в себе як мінімум три різних процесу: комунікацію (обмін інформацією), интеракцию (обмін діями) і соціальну перцепцию (сприйняття і розуміння партнера). [5]
Спілкування в молодшому шкільному віці багато в чому визначає подальший розвиток школярів і впливає на особистість людини, на його ставлення до оточуючих людей, до себе, до світу. Якщо у дитини недостатньо сформована здатність до спілкування в дитинстві, то надалі у нього можуть виникнути міжособистісні і внутрішньоособистісні конфлікти, які у дорослої людини розв'язати дуже складно, а іноді й неможливо.
Процес соціалізації в цьому віці відбувається на основі інтенсивного розвитку і збагачення суспільної природи дитини. Чим більше позитивних придбань буде у школяра, тим легше йому адаптуватися в сучасному світі. Соціалізація молодших школярів сприяє сприятливої ??адаптації, щодо швидкого встановлення контактів, оптимістичним сприйняттю людей, знімає соціальну тривожність, підвищує статус дитини в суспільстві, забезпечує більш високі результати в будь-якому виді діяльності.
На сучасному етапі одним з найважливіших завдань сімейного виховання є розвиток у дітей необхідних умінь і навичок спілкування, правильної побудови взаємин у колективі, що сприяє формуванню учнів молодшого шкільного віку як самостійних, ініціативних соціальних суб'єктів, з активною позицією по відношенню до навколишнього світу і володіють досвідом суспільних відносин і взаємодії.
З надходженням дитини в школу його спроможність у новому статусі - статусі учня - стає головним чинником, що визначає характер відносин до нього в сім'ї. Обговорення оцінок і оціночних суджень вчителя тепер стає головним у спілкуванні дитини з батьками. Проблеми в сім'ї відбиваються на дітях і незмінно впливають на всі механізми взаємодії дитини з суспільством.
Таким чином, проблема спілкування молодших школярів з батьками представляє великий інтерес для вивчення, так як саме в цьому віці досвід спілкування і взаємин з близькими дорослими значною мірою визначає характер ставлення дитини до інших дорослих і однолітків і є одним з факторів соціалізації дітей.