Курсова робота
з практичної психології на тему:
Психологічні Особливості гіперактівності молодшого школяра
Зміст
Вступ
Розділ 1. теоретичністю Вивчення проблеми гіперактівності в психологии
.1 Психолого-педагогічні засади Вивчення гіперактівності
.2 Загальна характеристика гіперактівної поведінкі дітей молодшого шкільного віку: Особливості, причини та фактори ризико
.3 Вікові Особливості молодшого школяра
Розділ 2. Емпірічне дослідження гіперактівної поведінкі дітей молодшого шкільного віку
.1 Діагностичні методики дослідження гіперактівної поведінкі молодших школярів
.2 Аналіз результатів дослідження гіперактівності дітей молодшого шкільного віку
Розділ 3. Псіхокорекційна робота психолога з молодшими школярами, что мают гіперактівну поведение
.1 Особливості соціально-педагогічної та психологічної ДІЯЛЬНОСТІ з гіперактівнімі дітьми
.2 Корекційна робота психолога з дітьми, что мают гіперактівну поведение та рекомендації
Висновок
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальність проблеми. Одним з Важлива Завдання сучасної школи є Досягнення найбільш ефектівної форми организации навчальної ДІЯЛЬНОСТІ дітей. Для цього необходимо знаті природу та закономірності індівідуальніх особливая дітей як суб'єктів навчальної ДІЯЛЬНОСТІ. Проблема Надання допомоги гіперактівнім дітям много років є актуальною в педагогіці та психології та потребує детального Вивчення. У освітніх установах ведеться поиск умів, адекватних псіхічнім и фізичним можливіть таких дітей.
Останнім годиною гіперактивні діти стали Болючее проблемою.Більше для батьків и педагогів. У США, Франции, Италии, Бельгії та других странах проблема гіперактівності ї дефіціту уваги Набуль загальнонаціонального статусу. Це соціально-психолого-педагогічна проблема, тому что дітей з мінімальною Мозкова дисфункцією (ММД) становится все более.
гіперактивність Виступає як Одне Із проявів цілого комплексу порушеннях, что відмічаються у дітей; це Основний дефект, пов'язаний з недостатністю механізмів уваги й гальмуючого контролю. Порушення поведінкі супроводжуються Серйозно вторинно порушеннях, до якіх, самперед, відносяться Слабко успішність у школі й складності в спілкуванні з іншімі людьми.
Синдром дефіціту уваги и гіперактівності (СДУГ) - хронічній псіхічній розлад у дітей, что характерізується неувагою, гіперактівністю, імпульсівністю, Які проявляються в різніх сітуаціях и обумовлюють стійку соціальну і/або шкільну дезадаптацію. У дітей Із СДУГ Частіше зустрічаються когнітівні розладі, розладі розвитку шкільних навічок, Рухів функцій и мови та много других проблем. У 2 004 р. Всесвітня асоціація дитячої и підліткової психіатрії та суміжніх професій (IACAPAP) признал СДУГ проблемою номер один в області охорони здоров я дітей и підлітків.
Останнім годиною у Нашій стране даній патології пріділяється все более уваги, но относительно методів корекції - недостатньо. Отже, на Основі цього, можна Сказати, что увага современного украинского Суспільства до Медично, педагогічних, психологічних, корекційних и СОЦІАЛЬНИХ проблем дітей Із гіперактівністю недостатньо досліджена. Тому відповідно до цього булу звертаючись тема: «Психологічні Особливості гіперактівності молодшого школяра».
Дану проблему досліджувалі: вітчізняні та зарубіжні психологи, а самє: Л.О. Бадалян, Л.Т. Журкова, С.Ю.Головін, М.М. Заваденко, Б.І. Мастюкова, Л.О. Ясюкова, Дж. Стілл, Н.К. Корсакова, Ю.В. Мікадзе, Є.Ю. Балашова, О.В. Халецький, В.М. Трошин, Г. Стілл, А. Тредголд, А. Штраус, С. Кеннерс, В. Дуглас, В.І. Гарбузов, І.В. Дубровіна, З.С. Карпенко, О.К. Лютова, Г.Б. Моніна, М. Раттер, Ю.С. Шевченко та много других.
Про єкт дослідження: гіперактівна поведінка.
Предмет дослідження: Особливості проявити гіперактівної поведінкі у дітей молодшого шкільного віку.
Мета: дослідіті гіперактивність молодших школярів та візначіті спеціфіку роботи шкільного практичного психолога та СОЦІАЛЬНОГО педагога з гіперактівнімі дітьми.
Завдання:
. Проаналізуваті наукову літературу по вопросам гіперактівної поведінкі дітей.
. Дослідіті основні причини, Особливостігри, фактори ризико у процессе розвитку дитини з гіперактівною поведінкою.
. Експериментально дослідіті дітей молодшого шкільного віку для визначення гіперактівності.