Введення
агресія дитина поведінку
Останнім часом тема агресії стала чи не найпопулярнішою у світовій психології. Їй присвячено безліч дослідження. У Європі та Америці регулярними стали міжнародні конференції, симпозіуми та семінари з цієї проблематики. Очевидно, це не мода, а скоріше, реакція психологів на безпрецедентне зростання агресії та насильства в цивілізованому двадцятому столітті. Реакція адекватна і своєчасна.
Поки важко сказати, чи призвело значна кількість досліджень і публікацій по цій темі до появи нової якості, до нового, глибшого і несуперечливого понимани суті агресивної поведінки людини. Проблема агресії вивчається не тільки психологією, а й іншими науками з їх специфічними системами методів.
Однак можна констатувати, що на сьогоднішній день найбільш вражаючі результати у вивченні природи і механізмів агресивної поведінки людини досягнуті саме в психологічній науці [2, 60-67].
Сама по собі тема дитячої агресивності довгий час була закрита і тому не отримала належної розробки у вітчизняній психології. Навіть в даний час публікації на цю тему нечисленні і представлят є переважно огляд зарубіжних досліджень.
Ще більш нечисленні дослідження агресивності у дітей дошкільного віку. Можна з упевненістю сказати, що тема агресії в дошкільному віці, не втратить своєї актуальності і в майбутньому, тому що перші роки життя являтся періодом найбільш інтенсивного фізичного і морального розвитку. І від того, в яких умовах воно буде протікати, великою мірою залежить майбутнє дитини
Напружена, нестійка соціальна, економічна, екологічна обстановка, що склалася в даний час в нашій країні, зумовлює зростання різних відхилень в особистісному розвитку і поведінці дітей. Серед них особливу тривогу викликає не тільки прогрессірущая відчуженість, підвищена тривожність, духовна спустошеність дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність.
У цілому ж агресивні прояви або ж побудоване очікування подібного від окружащих обмежує активність дитини, посилює його тривожність, формує занижених або компенсування самооцінку. Агресивних дітей, так само як і дітей, побоюються агресії, відносять до групи ризику.
Поведінка в дитинстві дозволяє, на думку багатьох дослідників, досить надійно передбачати поведінку в зрілі роки. Отже, корекція ранніх проявів агресивності, навчення адекватним соціальним навичкам міжособистісного спілкування є однією з найважливіших завдань практичної психології. Все це визначило вибір теми курсового дослідження.
Мета цієї роботи - вивчити вплив психологічних особливостей агресивної поведінки у дітей дошкільного віку.
Об'єкт дослідження: агресивна поведінка у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження: Виходячи з мети дослідження, були визначені наступні завдання:
) аналіз літератури з проблем агресивності в дитячому віці;
) вибір методів і методик для виявлення агресії у старших дошкільників;
) проведення досліджень на агресивність у дітей;
) виявлення шляхів подолання агресивності у дітей старшого дошкільного віку
На різних етапах роботи були використані різні методи психологічного дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури; спостереження; бесіда; тестування.
Методологічною основою цього дослідження являтся основні положення вікової та педагогічної психології, представлені в роботах вітчизняних і зарубіжних психологів.
У вибіркову сукупність увійшли 10 дітей, 6-ти років, дитячий садок № 52 Практична значимість роботи полягає в тому, що були вивчені сім'ї піддослідних дітей дошкільного віку; в результаті проведених досліджень виявлено форми агресії, розроблені корекційні вправи, спрямовані на гармонізацію дитячо-батьківських відносин і на зниження агресивної поведінки у дітей дошкільного віку
Глава I. Вивчення агресивної поведінки в науці
. 1 Основні підходи до вивчення агресивної поведінки в науці
Специфіка активності людини полягає в тому, що вона виникає у взаємодії з іншими людьми або предметами, зробленими ними. Однією з найважливіших характеристик дій і вчинків, визначає встановлювані взаємини між людьми, а також ефективність індивідуального особистісного розвитку, є агресивність
Агресивність - стійка риса особистості, готовність до агресивної поведінки. Її рівні визначаться як научением в процесі соціалізації, так і орієнтацією на к...