Зміст 
   Ведення 
  Глава I. Психологічна готовність до школи 
  .1 Феномен психологічної готовності до школи в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних авторів 
  .2 Психологічні особливості старшого дошкільного віку 
  .3 Особливості психологічної готовності до школи старших дошкільників 
  Глава II. Емпіричне дослідження психологічної готовності дитини до школи 
  .1 Опис і обгрунтування методик дослідження психологічної готовності до школи 
  Висновок 
  Список літератури 
  Додаток 
   Ведення 
   Актуальність теми дослідження. Початок шкільного навчання в психологічному плані є одним з найскладніших періодів у житті дитини. Змінюється все його життя дитини - до дитини пред'являються нові вимоги, він здійснює інші види діяльності, ніж раніше, контактує з новими людьми та ін. Напруженість цього періоду визначається тим, що школа з перших днів ставить перед учнями цілий ряд складних завдань і вимагає максимальної мобілізації інтелектуальних, емоційних, фізичних резервів. Відомо, що за інтенсивністю та напруженості психологічних змін, що відбуваються у дитини в процесі занять на початку навчання, навчальне навантаження можна порівняти з впливом на дорослий організм екстремальних навантажень. 
  Результати сучасних досліджень (Т.Ю. Вишневецька, В.Б. Войнов та ін.) переконливо показують, що серед обстежуваних 7-го року життя скорочується число дітей, які мають необхідний рівень розвитку шкільно-необхідних функцій. Крім того, збільшення до чотирьох років термінів початкового навчання створює передумови для форсування більш раннього початку навчання, що і відбувається в даний час. Намітилася тенденція переходу дітей до шкільного навчання з 6-ти років породжує проблему невідповідності психічних особливостей дитини 7-го року життя умов шкільного навчання. 
				
				
				
				
			  У той же час, відповідно до освітньою програмою, до першокласників пред'являються дуже жорсткі вимоги по освоєнню системи знань в логіці шкільного навчання, що передбачає сформованість основних психологічних компонентів шкільної готовності. Наслідком невідповідності навчальних вимог і рівня готовності дітей до школи можуть виступати: рання втрата навчальної мотивації, різноманітні емоційні дисгармонії, захисні невротичні реакції, шкільна неуспішність та інші негативні прояви. Тому при вступі дітей до школи необхідно враховувати не тільки вік дитини, а й рівень його психологічного розвитку. У зв'язку з цим проблема психологічної готовності до школи набуває особливої ??актуальності. 
  Предмет дослідження: психологічна готовність до школи дітей старшого дошкільного віку. 
  Об'єкт дослідження: вікова психологія дітей старшого дошкільного віку. 
  Мета курсової роботи: теоретично дослідити проблему психологічної готовності до школи в контексті вікової психології. 
  Для досягнення заявленої мети в роботі вирішуються завдання: 
 ) вивчити існуючі в психолого-педагогічній науці підходи до визначення психологічної готовності до школи; 
 ) проаналізувати значення і психологічний зміст 6 - 7-річного віку як перехідного етапу в особистісному розвитку дитини; 
 ) досліджувати комплекс компонентів психологічної готовності до школи і охарактеризувати дані компоненти; 
 ) описати методи діагностики психологічної готовності до школи; 
 ) коротко узагальнити результати дослідження. 
  Гіпотеза дослідження психологічної готовності до школи полягає в тому, що необхідний рівень розвитку дитини формується до семи років і визначається наступними показниками: психофізичним і моторним (тісно пов'язаним з пізнавальною стороною), інтелектуальним, комунікативно-мовним, емоційно вольової і особистісним. Для того щоб дитина була готова до шкільного навчання, необхідно, щоб кожен з названих компонентів був досить розвинений. 
  Практична значимість. Робота спирається на широке коло джерел, охоплюючи, - як праці класиків, так і наукові статті з сучасної періодики та її матеріали, висновки можуть бути використані для підвищення знань педагогів дошкільних освітніх установ, початкової школи, батьків. 
  Методи дослідження: теоретичні - аналіз психолого-педагогічної літератури, теоретичне порівняння та узагальнення. Ключовим методологічним підходом є системний підхід. 
  Ступінь вивченості. Проблема психологічної готовності дітей до шкільного навчання глибоко вивчалася у вітчизняній і зарубіжній науці (Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, Н.І. Гуткіна, Й. Шванцара і мн. ін.). У центрі уваги опиняються: «криза 7 років», основні новоутворення у розвитку дитини (...