ДЕРЖАВНЕ Освітні установи
ВИЩОЇ ОСВІТИ
В«МОСКОВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙУНИВЕРСИТЕТ В»
Художньо-графічний факультет
Кафедра психології
Курсова робота
Виховання дитини молодшого шкільного віку з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в сім'ї
Виконала: студентка 3 курсу
художньо-графічного факультету
Страхова Анастасія Леонідівна
Науковий керівник:
кандидат психологічних наук, доцент
Горбенко Ірина Олександрівна
Москва
2009
Зміст
Введення
Глава I. Проблема сімейного виховання дитини з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в психолого-педагогічних дослідженнях
1.1 Поняття синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю
1.2 Виховання дитини з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в сім'ї
Глава II. Емпіричне дослідження особливостей виховання дитини молодшого шкільного віку з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в сім'ї
2.1 Мета, завдання та методика дослідження
2.2 Результати дослідження особливостей сімейного виховання молодшого школяра з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю
2.3 Практичні рекомендації для батьків щодо вибору стилю виховання і зменшення агресії дитини з СДУГ
Висновок
Бібліографічний список
Програми
Введення
Актуальність вивчення синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) визначається значною поширеністю даного захворювання (від 4% до 9% серед дітей) та високим ступенем соціальної дезадаптації, яка виникає на його тлі [11, 13]. Ведучими клінічними проявами даної патології є гіперактивність, неуважність і імпульсивність. Причинами виникнення СДУГ є як генетичні, так і екзогенні фактори, здатні приводити до органічного пошкодження головного мозку в перинатальному періоді [2, 10, 12, 14, 15]. Психосоціальні фактори ж грають непряму роль в розвитку захворювання, але вони здатні сильно погіршити його. Змінивши оточення дитини, ставлення до нього в сім'ї та школі можна знизити прояви синдрому. До таких факторів, наприклад, відноситься незадоволеність головної дитячої потреби - материнської любові. Любов до матері грає головну роль у їх емоційному розвитку. Емоційно нестійка мама, не вміючи запобігти конфлікту, часто карає дитину, стверджуючи, що вона його не любить за погану поведінку, тим самим створюючи в ньому основу для виникнення тривоги і страху, що він нікому не потрібен. У результаті дитина стає зайво рухливим і розгальмованою. Такі діти все життя відчувають свою обділеність в емоційному контакті і не зможуть любити по справжньому власних дітей і навчити їх любові. На розвитку дитини позначається виховання в неповних сім'ях, повторні шлюби батьків, тривалі розлуки з ними, різні підходи до виховання у батьків, бабусь і дідусів, а також гіперопіка, егоцентричні виховання за типом "кумира сім'ї" або навпаки - педагогічна занедбаність. Все це впливає на протікання розвитку захворювання у дитини. Змінивши ставлення оточуючих, і в першу чергу сім'ї, до дитини, можливо докорінно змінити хід хвороби. Велику частину часу дитина проводить з рідними. Всі основи виховання і ставлення до речей і до життя він отримує від своїх батьків. Таким чином, дослідження особливостей сімейного виховання молодших школярів з СДУГ є актуальним.
Об'єкт дослідження - виховання молодших школярів.
Предмет дослідження - виховання молодших школярів з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в сім'ї.
Мета дослідження - вивчення особливостей сімейного виховання дитини молодшого шкільного віку з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю.
Гіпотеза дослідження. Ми припускаємо, що багато батьки не знають точно, чого у них надто активна дитина. Внаслідок цього, застосовують невірні методики виховання, виховуючи низьку самооцінку, пошкоджуючи психіку, закомплексовивая своєї дитини.
Мета і гіпотеза дослідження передбачають вирішення наступних завдань:
Вивчити основні підходи до проблеми гендерної сімейного виховання в історії психолого-педагогічної думки.
Розробити методику діагностики особливостей сімейного виховання молодшого школяра з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю.
Вивчити особливості виховання дитини молодшого шкільного віку з синдромом дефіциту уваги і гіперактивністю в сім'ї.
Розробити практично рекомендації для батьків щодо вихованню дітей з СДУГ.
В якості основних методів дослідження були використані: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; спостереження; бесіда.
Етапи дослідження.
Перший етап - вивчалася наукова і методична література з теми дослідження, здійснювався критичний аналіз підходів до проблеми сімейного виховання дітей з синдромо...