Введення
Потреба в безперервному вдосконаленні системи підготовки кваліфікованих кадрів, неповний реалізованість свого потенціалу персоналом з великим стажем роботи в різних сферах суспільного виробництва з усією гостротою ставить питання цілісного становлення особистості в професії, встановлення форм, в яких воно відбувається. Без вирішення цих завдань неможливе якісне навчання та прогнозування подальшої успішності професійної діяльності.
Висока практична значимість зазначеної проблематики зумовлює її вивчення представниками різних наук, у тому числі і психології. З точки зору останньої, труднощі вивчення процесу професіоналізації ускладнюються тим, що вчення про здібностях, у тому числі професійних, орієнтоване на нормативну діяльність, яка передбачає певний спосіб її виконання [20?]. Тому не виділяються рівні професіоналізму, а враховуються тільки вік і час роботи за фахом.
При вивченні проблем професіоналізації конкретного індивіда необхідно, з одного боку, порівняти цей процес з умовно нормативним, з іншого (оскільки кінцева мета - самостійна робота з обраної спеціальності) - досліджувати "вростання" людини в нову для нього середовище в певний професійне співтовариство. Простежити таке "вростання" у всій повноті характеристик неможливо. Адже життя - це не жорстко обумовлена ​​послідовність дій і форм поведінки, реалізація яких з необхідністю призводить до певної мети. У кожного студента є (У різному ступені усвідомлені) смисли життєдіяльності, стратегічні схеми, які містять як особистісний (індивідуальний) аспект, так і соціально детермінований. У суспільстві і його частинах (у сім'ї, найближчому оточенні) також існують певні схеми, що включають критерії успішності/неуспішності навчання (у вигляді прийнятних меж просування), норми і цінності, обов'язкові для людини певного віку, способи і форми досягнення соціально заохочувана результатів. У процесі професіоналізації всі ці моменти знаходяться в постійному складному взаємодії, результати якого інтегруються в уявленнях студента про себе і своєї професійної долі. Невизначеність останньої виступає, як матеріал проективного, що задається самим життям тесту, виконання якого (тобто реальну поведінку) виявляє особливості і деякі детермінанти процесу професіоналізації, а також особистісні якості його учасників.
Багато проблем професіоналізації студентів-психологів різнобічно розглянуті в спеціальній літературі.
Проблема професійної свідомості є одним з "прогалин" в сучасній науці. Можливо, це пояснюється, перш за все, складністю самого предмета дослідження, його феноменальним характером. Тобто в професійній свідомості знаходить відображення одночасно біологічних і соціальних проявів людини. Складнощі у вивченні професійної свідомості викликані також тим, що в сучасній науці відсутня однозначна інтерпретація тих чи інших проявів професійної свідомості. У той же час слід зауважити, що саме професійна свідомість студентів є, з нашої точки зору тим злиттям інтелектуальних і емоційних компонентів, які зумовлюють гармонійне розвиток професіоналів. У справжніх же вузівських установах підчас дотримуються надмірно теоретизувати, інтелектуально навантажених систем навчання, що робить особистісно - відстороненим взаємодія Студент - Діяч.
У сучасному російському суспільстві відзначаються наслідки відсутності довгий час ясної позитивної державної ідеології, спрямованої на зміну, ієрархії суспільних цінностей, і відсутності соціальних гарантій та державної підтримки.
Адже, довгий час перед вітчизняної психологією і педагогікою, стояла лише одне завдання - виховати і навчити майбутнього В«будівника комунізмуВ».
І як наслідок, стала гостро проблема браку професіоналів, незважаючи на те, що в даний час спостерігається тенденція масового навчання у ВНЗ. Повсюдне впровадження західних цінностей, яке наше, ще незміцнілу, суспільство достатньо некритично вбирає у себе, знаходить відображення і в моделях поведінки сучасного студента. Дуже часто, випускники шкіл при виборі майбутньої професії керуються її популярністю, якимись амбіційними уявленнями про неї. Але мало хто з них всерйоз замислюється, чи підходить вона йому, чи володіє він тими якостями, які будуть необхідні йому в роботі, чи цікава йому та сфера, в якій йому надалі доведеться працювати.
Складнощі в сучасній професійної ідентифікації, а також, при обліку самої специфіки становлення та розвитку професійної свідомості, майбутніх фахівців дозволяє назвати тему даного дослідження актуальною.
Метою нашого дослідження стало вивчення становлення і розвитку професійної свідомості майбутнього психолога
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
1) вивчити формування професійної свідомості до оволодіння професією, на різних етапах навчання;
2) зробити оцінку становлення і розвитку професійної свідомості майбутнього психолога;
Об'єктом даного дослідження...