ЗМІСТ 
   Введення 
  1. Постановка завдання 
  2. Математичні та алгоритмічні основи рішення завдання 
  2.1 Опис методу 
  2.2 Геометрична інтерпретація 
  3. Функціональні моделі та блок-схеми вирішення завдання 
  4. Програмна реалізація рішення задачі 
  5. Приклад виконання програми 
  Висновок 
  Список використаних джерел та літератури 
   ВСТУП 
   Методи рішення лінійних і квадратних рівнянь були відомі ще стародавнім грекам. Рішення рівнянь третього і четвертого ступенів були отримані зусиллями італійських математиків Ш. Ферро, Н. Тарталья, Дж. Картал, Л. Феррарі в епоху Відродження. Потім настала пора пошуку формул для знаходження коренів рівнянь п'ятого і більш високих ступенів. Наполегливі, але безрезультатні спроби тривали близько 300 років і завершилися завдяки роботам норвезького математика Н. Абеля. Він довів, що загальна уравне6іе п'ятої і більш високих ступенів нерозв'язні в радикалах. Рішення загального рівняння n-го ступеня 
  a 0 В№ 0   
 при n Ві 5 не можна виразити через коефіцієнти за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення, піднесення до ступінь і добування кореня. 
  Для неалгебраїчні рівнянь типу 
   х-cos (x) = 0 
   завдання ще більш ускладнюється. У цьому випадку знайти для коріння явні вирази, за рідкісним випадком не вдається. 
  В умовах, коли формули "Не працюють", коли розраховувати на них можна тільки в самих найпростіших випадках, особливого значення набувають універсальні обчислювальні алгоритми. Відомий цілий ряд алгоритмів, що дозволяють вирішити розглянуту задачу. 
  Якщо записати рівняння в вигляді 
   f (x) = 0, 
   то для застосування цих алгоритмів немає необхідності накладати будь-які обмеження на функцію f (x), а передбачається тільки що вона має деякі властивості типу безперервності, діфференцируємості і т.д. 
  Це ітераційний чисельний метод знаходження кореня (нуля) заданої функції. 
  Метою даної курсової роботи є Лісп - реалізація знаходження коренів рівняння методом простої ітерації. 
   1. Постановка завдання 
   Дано рівняння: 
  . 
   Потрібно вирішити це рівняння, точніше, знайти один з його коренів (передбачається, що корінь існує). Передбачається, що F (X) неперервна на відрізку [A; B]. p> Вхідним параметром алгоритму, крім функції F (X), є також початкове наближення - деякий X 0 , від якого алгоритм починає йти. p> Приклад. 
  Знайдемо корінь рівняння 
  . 
 В  
 Малюнок 1. Функція 
   Будемо шукати простий корінь рівняння, що знаходиться на відрізку локалізації [-0.4,0]. 
				
				
				
				
			  Наведемо рівняння до виду x = f (x), де 
  . 
   Перевіримо умову збіжності: 
  . 
 В  
 Малюнок 2. Графік похідної 
   Максимальний за модулем значення похідної ітераційної функції досягається в лівому кінці відрізка 
 В  
. 
 . 
   Виконаємо 3 ітерації по розрахунковій формулі 
   x = (x), 
  1 ітерація. 
  2 ітерація. 
  3 ітерація. 
  2. Математичні та алгоритмічні основи рішення задачі 
   2.1 Опис методу простих ітерацій 
   Розглянемо рівняння 
   f (x) = 0 (2.1) 
   з відокремленим коренем X [a, b]. Для рішення рівняння (2.1) методом простої ітерації наведемо його до рівносильному увазі: 
   x = П† (x). (2.2) 
   Це завжди можна зробити, причому багатьма способами. Наприклад: 
   x = g (x) В· f (x) + x в‰Ў П† (x), 
   де g (x) - довільна безперервна функція, яка не має коріння на відрізку [a, b]. 
  Нехай x (0) - отримане-яким способом наближення до кореня x (у простому випадку x (0) = (a + b)/2). Метод простої ітерації полягає в послідовному обчисленні членів ітераційної послідовності: 
   x (k +1) = П† (x (k) ), k = 0, 1, 2, ... (2.3) 
   починаючи з наближення x (0) . 
  ЗАТВЕРДЖЕННЯ: 1 Якщо послідовність {x (k) } методу простої ітерації сходиться і функція П† неперервна, то межа послідовності є коренем рівняння x = П† (x) 
  ДОКАЗ: Нехай 
 . (2.4) 
   Перейдемо до межі в рівність x (k +1) = П† (x (k) ) Отримаємо з одного боку по (2.4), що а з іншого боку в силу безперервності функції П† і (2.4) 
  . 
   В результаті отримуємо x * = П† (x * ). Отже, x * - корінь рівняння (2.2), тобто X = x * . p> Щоб користуватися цим затвердженням потрібна збіжність послідовності {x (k) }. Достатня умова збіжності дає: 
  ТЕОРЕМА 2.1: (про збіжності) Нехай рівняння x = П† (x) має єдиний корінь на в...