Курсова робота
Аналіз проблем реформування курсу фізики
ВСТУП
Система вищої освіти є безперечним і потужним чинником соціального прогресу, визначальним долю країни на велику перспективу. У століття тріумфу інформаційних технологій, неконтрольованого розвитку техногенної цивілізації, технізації людини в субстратном і функціональному аспектах роль вищої освіти особливо актуалізується. Саме воно визначає якість того інтелектуального потенціалу, який здатний генерувати нові ідеї для створення більш досконалих систем управління та організації, В«створювати ЛюдиниВ», здатного здійснити прорив у нове соціальне вимір. Сучасний світ підходить до такого стану, коли подальша доля людської цивілізації буде визначатися інтелектуально-освітнім потенціалом людини і суспільства.
Традиційна місія вищої освіти - заощадження, розвиток, поширення знань і соціального досвіду різних форм шляхом наукового дослідження і інтелектуальної творчості. Вона стосується точних, природничих, гуманітарних і суспільних наук і передбачає врахування потреб суспільства, його економічного, соціального та культурного розвитку в руслі великих світових тенденцій, який прогнозується на найближчі роки. Вона включає в себе завдання розвитку ендогенного потенціалу людства до засвоєння і застосуванню наявних і створення нових знань. Що стосується власне освітньої діяльності, то перед нею стоїть завдання професійної підготовки висококваліфікованих фахівців, формування відповідальних, освічених і активних громадян. У зв'язку з цим, актуальність дослідження даної проблеми зумовлена ​​тим, що технічний освіта є однією з базових областей системи вищої професійної освіти. Його стан робить вирішальний вплив на розвиток економічного потенціалу країни, зростання виробництва і формує образ держави на міжнародній арені. З інтенсивним розвитком в Росії ринку праці, державного і приватного секторів економіки актуальність проблеми підготовки студентів інженерних вузів зростає, так як політехнічна освіта повинна гарантувати не тільки рівень підготовки інженерів, відповідний міжнародним стандартам, а й здатність інженера адаптуватися до ринкової економіки. В даний час перед вищою школою стоїть завдання підготовки інженерів, що володіють знаннями, які відповідають останнім досягненням науково-технічного прогресу. На це спрямовані заходи з перебудови вищої і середньої спеціальної освіти в країні, головною метою яких є підвищення якості підготовки фахівців.
Важливим затвердженням для даного дослідження є те, що серед усіх фундаментальних наук, що визначають сучасний науково-технічний прогрес, фізиці належить особлива роль у підготовці випускників вищих навчальних закладів до активного і діяльної участі в сучасному виробництві. Необхідність вдосконалення фізичної освіти у вищих навчальних закладах обумовлюється розвитком самої фізики як науки, зростанням її ролі в розвитку суміжних наук і культури суспільства. p> При цьому актуальним також є аспект проблеми - взаємозв'язок фундаментальної та професійної підготовки фахівців, професійної спрямованості загальнотеоретичних дисциплін. У процесі вивчення загальнотеоретичних дисциплін в технічному вузі необхідно не тільки повідомити студентам систему наукових знань, а й озброїти їх цілим рядом професійно значущих умінь і навичок пізнавального і практичного характеру. Зокрема фізика, як одна з загальнотеоретичних дисциплін, є не тільки теоретико-експериментальної наукою, але й основою техніки і технології. br/>
В§ 1. Історико-педагогічна динаміка процесу взаємодії фізики як навчальної дисципліни і технічної освіти в ссср
У сучасних теоретичних і пошукових дослідженнях у галузі методики викладання фізики для інженерних спеціальностей очевидний дефіцит історико-педагогічного знання. Це негативно позначається на грунтовності і надійності, розробляються сьогодні ідей і пропозицій педагогічних наук, а також зменшує ймовірність появи дійсно нових концепцій навчання, яких потребує вищу технічну освіту.
Актуальність розгляду історичного аспекту проблеми детермінована, перш за все, тим, що протягом десятиліть держава, суспільство, безпосередньо представники педагогічної науки і практики висловлювали незадоволеність якістю і рівнем ефективності функціонування системи вітчизняної освіти в цілому і кожним її структурним ланкою окремо. Розгляд обраної проблеми викликано необхідністю історичної спадкоємності поколінь і важливістю звернення до історико-педагогічної спадщини, особливо в умовах вступу країни у третє тисячоліття і його перше століття - В«вік освітиВ» (Б.С. Гершунский, Е.Б. Захарова, В.В. Краєвський та ін.) Серед широкого комплексу інноваційних підходів, особистісно-орієнтованих методик та інформаційних технологій особливу цінність представляють ті з них, за допомогою яких будуть підготовлені висококваліфіковані фахівці-інженери, відповідні вимогам сучасної соціокультур...