Введення
Дитина дуже багато може засвоїти в перші роки життя. Період дошкільного дитинства щодо всього життя людини недовгий, але дуже насичений пізнанням. Великий потік інформації, який обрушує на маленької людини навколишнє життя. На багато питань він знаходить відповідь, йдучи шляхом проб і помилок, осягаючи закономірності: у вузький отвір не можна втиснути об'ємний предмет; щоб м'яч далі котився, потрібно його сильніше вдарити. І багато, багато іншого. p> Джерелом пізнання дошкільника є чуттєвий досвід. Спонтанно накопичений чуттєвий та інтелектуальний досвід може бути об'ємним, але не впорядкованим, неорганізованим. Направити його в потрібне русло покликаний педагог, який не тільки знає, чому вчити дитину, а й як вчити, щоб навчання було розвиваючим.
У даній роботі ми розглянемо особливості засвоєння дошкільнятами початкових математичних уявлень, ознайомимося з методикою навчання, яка забезпечує успішний розвиток здібностей і мислення дітей.
Навчанню дошкільнят основам математики відводитися важливе місце. Це викликано цілим рядом причин: початком шкільного навчання з шести років, великою кількістю інформації, одержуваної дитиною, підвищене увагу до комп'ютеризації, бажанням зробити процес навчання більш інтенсивним.
У цій роботі розглядаються різні проблемні ситуації і розкриваються різні методики керівництва пошукової діяльністю дітей, індивідуальна робота з дітьми, відсталими в засвоєнні математичних уявлень, і дітьми, випереджаючими своїх однолітків.
Програма з математики спрямована на розвиток і формування математичних уявлень і здібностей, логічного мислення, розумової активності, кмітливості, тобто вміння робити найпростіші суджень, користуватися граматично правильними зворотами.
Г‚ ïîäãîòîâêå ïðîãðà ììîé, Гà ðÿäó Г± îáó Г· ГҐГГЁГҐГ¬ äåòåé Г± Г· ГҐГІГі, ðà çâèòèåì уявлень про кількість і числі в межах першого десятка, поділу предметів на рівні частини велику увагу приділяється операціям з наочним матеріалом, проведення вимірювань за допомогою умовних мірок, визначення обсягу рідких і сипучих тіл, розвитку окоміру хлопців, їх уявлень про геометричні фігури, про час, формуванню розуміння просторових відносин.
На заняттях з математики вихователь здійснює не тільки освітні завдання, а й вирішує виховні. Педагог знайомить дошкільнят з правилами поведінки, виховує у них старанність, організованість, звичку до точності, сдержанн6ость, наполегливість, цілеспрямованість, активне ставлення до власної діяльності. p> Роботу з розвитку у дітей елементарних математичних уявлень вихователь організовує на заняттях і поза занять: вранці, вдень під час прогулянок, ввечері; 2-3 рази на тиждень. Педагоги всіх вікових груп повинні використовувати всі види діяльності для закріплення у хлопців математичних знань. Наприклад, в процесі малювання, ліплення, конструювання у дітей закріплюються знання про геометричні фігури, числі і розмір предметів, про їх просторовому розташуванні; просторові уявлення, рахункові навики, порядковий рахунок - на музичних і фізкультурних заняттях, під час спортивних розваг. У різних рухливих іграх можуть бути використані знання дітей про вимірювання умовними мірками величин предметів. (1.с.5)
Для закріплення математичних уявлень вихователі широко використовують дидактичні ігри та ігрові вправи окремо для кожної вікової групи.
У літній період програмний матеріал з математики повторюється і закріплюється на прогулянках, в іграх.
В основі методики навчання математичним знань лежать общедидактические принципи: систематичність, послідовність, поступовість, індивідуальний підхід. Пропоновані дітям завдання послідовно, від заняття до заняття, ускладнюються, що забезпечує доступність навчання. При переході до нової теми не слід забувати про повторенні пройденого. Повторення матеріалу в процесі вивчення нового не тільки дозволяє поглибити знання дітей, але й дає можливість легше зосередити увагу на новому.
На заняттях з математики вихователі використовують різні методи (словесний, наочний, ігровий) і прийоми (розповідь, бесіда, опис, вказівку і пояснення, питання дітям, відповіді дітей, зразок, показ реальних предметів, картин, дидактичні ігри та вправи, рухливі ігри).
Велике місце в роботі з дітьми всіх вікових груп займають методи розвивального навчання. Це і систематизація пропонованих їм знань, використання наочних засобів (еталонних зразків, найпростіших схематичних зображень, предметів-заступників) для виділення в реальних предметах і ситуаціях різних властивостей і відносин, застосування загального способу дії в нових умовах.
Якщо педагоги самі підбирають наочний матеріал, їм при цьому слід суворо дотримуватися вимог, що випливають із завдань навчання і особливостей віку дітей. Ці вимоги такі:
- достатня кількість предметів, використовуваних на занятті;
- різноманітн...