Курсова робота
Розвиток самоконтролю в навчальній діяльності молодших школярів
Зміст
Введення
Глава 1 Проблема формування самоконтролю в навчальній діяльності у дітей молодшого шкільного віку
.1 Індивідуально-психологічні особливості молодшого школяра
.1.1 Особливості когнітивної сфери молодшого школяра
.1.2 Основні новоутворення в особистісній сфері молодшого школяра
.2 Особливості навчальної діяльності молодшого школяра
.3 Основні підходи до формування самоконтролю в навчальній діяльності
Глава 2 Дослідження особливостей розвитку самоконтролю у дітей молодшого шкільного віку в навчальній діяльності
.1 Опис методу та ходу дослідження
.2 Аналіз результатів дослідження особливостей розвитку самоконтролю у дітей молодшого шкільного віку в навчальній діяльності
.3 Основні висновки дослідження та психолого-педагогічні рекомендації
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
Проблема формування і розвитку самоконтролю учнів, як складової контрольно-оцінної функції є однією з центральних проблем становлення навчальної діяльності в молодшому шкільному віці. Самоконтроль є складовою частиною будь-якого виду діяльності людини і спрямований на попередження можливих або виявлення вже зроблених помилок. Інакше кажучи, за допомогою самоконтролю людина щоразу усвідомлює правильність своїх дій, у тому числі в грі, навчанні та праці. Одним з істотних відмінностей в пізнавальній діяльності В«успішнихВ» і В«неуспішнихВ» учнів є розходження в умінні здійснювати самоконтроль і саморегуляцію своїх дій. В«НеуспішніВ» школярі навіть при знанні і розумінні правила, за яким потрібно діяти, утрудняються в самостійному виконанні завдання, де потрібно в певній послідовності виконати ряд розумових операцій, і їм необхідна постійна допомога дорослого. p align="justify"> Організація навчальної діяльності формує в учнів уміння самостійно ставити перед собою навчальні завдання; планувати навчальну діяльність, вибирати відповідні навчальні дії для її реалізації, здійснити контроль по ходу виконуваної роботи і вміння оцінити отримані результати. В умовах сучасної школи учень звільняється від необхідності контролювати й оцінювати. У зв'язку з цим навчальна робота дитини поступово позбавляється власне контролюючого і оцінює компонентів і, отже, внутрішньої мотивуючої і спрямовуючої основи. p align="justify"> Поява дій самоконтролю означає, що структура вчення наповнюється усіма компонентами і відбувається узагальнення способів здійснення окремих систем навчальних дій в цілісне освіту, що забезпечує те, що зазвичай називають умінням вчитися.
Необхідно відзначити, що в звичайній пр...