ЗМІСТ
стор
I. Проблема психологічної готовності дитини до школи
в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених ................... 6 стор
1.1. Вивчення та аналіз сучасних досліджень з проблеми .... 6 стор
1.2. Огляд діагностичних методик, спрямованих на вивчення
різних сторін психологічної готовності дошкільника
до школи ...................................................................... 24 стор
II. Дослідно-експериментальне вивчення рівня готовності дітей
До навчання в школі ............................................................ 35 стор
2.1. Опис методик та результатів дослідження .................. 35 стор
2.2. Психокорекційна робота з неготовими дітьми .............. 45 стор
III. Висновок ...................................................................... 48 стор
Література ............................................................................ 50 стор
Додаток.
В
I Актуальність . p>
Вступ до школи - це початок нового етапу в житті дитини, входження його в світ знань, нових прав і обов'язків, складних і різноманітних відносин з дорослими і однолітками. p> Щороку першого вересня разом з тисячами першокласників подумки сідають за парти їх батьки та вихователі. Дорослі тримають своєрідний іспит - саме зараз, за ​​шкільним порогом проявлять себе плоди їх виховних зусиль. p> Можна зрозуміти гордість дорослих, чиї діти впевнено крокують по шкільних коридорах, домагаються перших успіхів. І зовсім інші почуття відчувають батьки, якщо дитина починає відставати в навчанні, що не справляється з новими вимогами, втрачаючи інтерес до школи. Аналізуючи роки дошкільного дитинства можна виявити причини готовності чи неготовності його до шкільного навчання. p> В даний час наші діти приступають до навчання в школі з 6-7 років. І якщо у семирічної дитини готовність до школи в цілому сформована, то у шестирічок її остаточне завершення здійснюється в перший рік шкільного навчання. Цьому сприяє відповідний підхід до дітям. p> Найважливіше завдання, що стоїть перед системою дошкільного виховання - всебічний розвиток особистості дитини і підготовка до школі. Однак, значна кількість дітей, незважаючи на "паспортний" вік і наявні у них "шкільні" навички та вміння, відчувають великі труднощі в вченні. Основною причиною їх неуспіху є те, що вони ще малі "Психологічно", тобто не готові до шкільного типу навчання. Сама логіка життя підказує, що необхідно розробляти критерії та показники психологічної готовності дітей до шкільного навчання, а не орієнтуватися лише на фізичний або паспортний вік дітей. p> Дослідження підготовки дітей до школи було розпочато безпосередньо під керівництвом психолога-академіка А. В. Запорожця. Результати роботи неодноразово обговорювалися з Д. Б. Ельконіна. Обидва вони боролися за збереження дітям дитинства, за максимальне використання можливостей цього вікового етапу, за безболісний перехід від дошкільного до молодшого шкільного віку. p> Д. Б. Ельконін, обговорюючи проблему готовності дитини до школи, на перше місце ставив сформованість передумов до навчальної діяльності. До найбільш важливих передумов він відносив уміння дитини орієнтуватися на систему правил в роботі, вміння слухати і виконувати інструкції дорослого, уміння працювати за зразком.
Л.С. Виготський, спираючись на дослідження з наслідуванню, зазначає, що В«наслідувати дитина може тільки тому, що лежить в зоні його власних інтелектуальних можливостей В», а тому немає підстав вважати, що наслідування не відноситься до інтелектуальних досягнень дітей.
У вітчизняній літературі є чимало робіт, метою яких є вивчення проблеми підготовки дітей до шкільного навчання: В.В. Давидов, Р.Я. Гузман, В.В. Рубцов, Г.А. Цукерман, та ін
Проблемами діагностування дітей вступників до школи, займалися Л.А. Венгер, В.В. Холмлвская, Д.Б. Ельконін та ін
Підготовка дітей до школи - завдання багатогранна, що охоплює всі сфери життя дитини, отже, передбачає багатокомпонентне освіту. p> Насамперед, у дитини має бути бажання йти до школи, тобто мотивація до навчання.
Повинна бути сформована соціальна позиція школяра: він повинен вміти взаємодіяти з однолітками, виконувати вимоги вчителя, контролювати свою поведінку.
Основним новоутворенням дошкільного дитинства, вважається вміння грати в рольові, сюжетні і що найважливіше для школи - в ігри з правилами.
І найголовніше - у нього має бути гарний розумовий розвиток, який є основою для успішного оволодіння шкільними знаннями, вміннями і навичками, а також для підтримки оптимального темпу інтелектуальної діяльності.
У зарубіжних дослідженнях про інтелектуальну діяльності йдеться в роботах Г. Гетцер, А. Керн, Я. Йірасек, та ін
Узагальнюючи їх роботи, можна говорити, що розвиток інтелектуа...