ВСТУП
Сучасне російське суспільство на шляху інтеграції в європейсько-політичне, економічне та культурне простір гостро потребує кваліфікованих перекладачах, не тільки володіють високим рівнем професійної компетенції, а й наділених рисами, якостями та компетенціями самостійної і внутрішньо мобільного особистості , здатної до самоактуалізації в умовах постійно мінливого світу. Вирішення цього завдання можливе тільки, на основі гуманістичних принципів концепції антропоцентризму, в світлі системоутворюючого поняття мовної особистості. Ці та інші фактори пояснюють той факт, що навчання перекладу як технології, за тематичним принципом і на базі навчальних посібників, що представляють собою лише перелік найбільш частотних лексичних та граматичних відповідностей між вихідним мовою (ІМ) та мовою перекладу (ПЯ) з відповідними коментарями, давно себе вичерпало, як недостатньо сприяє розвитку особистісних якостей та професійних компетенцій перекладача. Тому вдосконалення методики викладання перекладу у вищій школі є вимогою часу. p align="justify"> У сучасному перекладознавстві не ставиться під сумнів трьохетапна структура процесу перекладу, що включає (1) етап сприйняття і розуміння тексту оригіналу, (2) етап перекладу, (3) етап редагування та аналізу результатів перекладу. Адекватне розуміння сенсу (оригіналу, безсумнівно, є основою всіх видів перекладу. Однак специфіка письмового перекладу, де на першому плані стоїть творчий аспект роботи перекладача, вміння правильно оцінювати і вибирати мовні засоби, високі вимоги, які пред'являються до якості письмового перекладу, неприпустимість в ньому смислових та інших помилок , визначає ту особливу роль, яку відіграє в письмовому перекладі початковий етап - етап розуміння сенсу оригіналу. Екстраполяція результатів ряду досліджень у галузі перекладознавства (І.С.Алексеева, М.П. Брандес, Е.В.Бреус, В.Н.Коміссаров , Л.К.Латишев, В.І.Провоторов), психолінгвістики (А. А. Леонтьєв, І.А.Зимняя, І.І.Халеева), когнітивної та комунікативної лінгвістики (Л.І.Грішаева, Г.В. Кількість шанский, В.А.Маслова, А.Ф.Шіряев, І.В.Романова) на проблеми навчання письмового перекладу дозволяє розглядати перекладацький аналіз тексту (ПАТ) як техніку розуміння сенсу, техніку, якою майбутніх перекладачів потрібно вчити спеціально, оскільки перекладацький аналіз тексту, спрямований на розуміння сенсу тексту і визначення стратегії перекладу є важливим чинником підвищення якості письмового перекладу.
Проте, аналіз літератури з перекладознавства та ознайомлення з рядом практичних посібників з перекладу показують, що аж до недавнього часу саме перший етап перекладу - етап розуміння сенсу оригіналу залишався, в основному, поза увагою дослідників. Однак поступово все більше авторів стали впритул наближатися до розгляду проблеми розуміння тексту перекладачем. В останніх дослідженнях М.П.Брандес, В.І.Провоторова, Л.К.Латишева, І.С.Алексеевой, Є.В. ...
