А.І.  Климко 
    У статті розглядаються питання моніторингу педагогічного процесу в початковій школі, зокрема вивчення освітнього ресурсу дітей, що у перший клас.  Проблема освітнього ресурсу першокласників висвітлюється в ретроспективному плані: наводяться статистичні дані, що характеризують освітній процес у вітчизняній початковій школі XX в., А також сучасні дані, зібрані автором. 
    У сучасній школі велике значення має моніторинг педагогічного процесу: відстежується освітня траєкторія кожної дитини, ведеться облік його успіхів, труднощів, відставань у якій-небудь області та багатьох інших показників.  Як правило, ці показники враховуються протягом усього навчання учнів в школі від першого і до випускного класу всіма суб'єктами освіти: вчителем, батьками, нарешті, і сама дитина як головний суб'єкт освіти теж бере участь у цьому процесі: він складає свій «портфоліо». 
				
				
				
				
			    Моніторинг необхідний і при вступі дитини до школи.  Надходження до школи і початковий період навчання - особливий період у житті дитини.  Тому готовність дитини до школи, будучи складним цілісним феноменом, розглядається з різних точок зору: вона вивчається педагогами, психологами, лікарями, гигиенистами, фізіологами. 
    Вимірювати безліч характеристик дитини занадто марнотратно за часом і витраченим ресурсам, тому вибір показників оцінки готовності дитини до школи повинен будуватися на основі цілісної концепції того, що відбувається з дитиною в процесі його входження в навчальну життя, системно використовуючи досягнення з суміжних областей. 
    Педагогічна діагностика готовності до шкільного навчання полягає у перевірці сформованості передумов до оволодіння грамотою та математикою.  При цьому не перевіряються вміння читати, писати, рахувати, тобто ті предметні знання та вміння, навчання яким передбачено в 1 класі, якими, однак, сучасна дитина володіє в тій чи іншій мірі.  У ході попередньої педагогічної діагностики досліджуються: стан просторового і зорового сприйняття;  стан моторики і зорово-моторних координацій;  вміння проводити класифікацію і виділяти ознаки, за якими вона вироблена;  наявність інтуїтивних уявлень;  оволодіння уявленнями, що лежать в основі рахунку;  розвиток фонематичного слуху і сприйняття;  сформованість передумов до успішного оволодіння звуковим аналізом і синтезом.  Однак зчитування цих даних передбачає, що ніяких предметних знань, умінь і навичок дитина не має.  Але як показує сучасна практика, дитина при вступі до 1-й клас має досить серйозний освітній ресурс.  Наприклад, все частіше в перший клас приходять діти, вже опанували в тій чи іншій мірі механізмом читання.  Хоча, звичайно, поряд з ними в класі навчаються і ті діти, які не вміють читати, але знають деякі букви.  Не можна також забувати, що в класі можуть виявитися і ті діти, які не вміють читати і знають дуже мало букв, а також діти-білінгви. 
    Облік індивідуальних особливостей дітей при навчанні - основоположне вимога до сучасного уроку.  Однією з базових компетентностей вчителя є вміння організувати освітню та розвиваюче середовище для кожної дитини.  Вчителі перших класів сучасних шкіл виявляються в найбільш складній ситуації, тому що розрив в підготовленості дітей до школи дуже великий.  У зв'язку із забороною на проведення будь-яких тестувань і співбесід при прийомі до школи вчитель приходить у клас, абсолютно не уявляючи освітній ресурс як класу в цілому, так і кожної дитини окремо.  Тому в перші дні дитини в школі перед...