Зміст
обдарований школяр талант генотипический
Введення
Глава I. Дидактичні основи розвитку обдарованих школярів
.1 Дитяча обдарованість в історії психолого-педагогічної думки
1.2 Сутність поняття «обдарованість»
1.3 Види обдарованості і типологія обдарованих дітей
1.4 Основні підходи до розробки концепції обдарованості
Висновки
Глава II. Вивчення процесу виявлення обдарованих дітей
2.1 Методи виявлення обдарованих дітей
.2 Вплив генотипових і середовищних факторів на розвиток обдарованості
2.3 Характеристика програми розвитку обдарованості
Висновки
Глава III. Організація роботи з виявлення та розвитку обдарованих дітей
.1 Констатуючий етап
3.2 Формуючий етап
3.3 Заключний етап
Висновки
Висновок
Список літератури
Додатки
Введення
Реформи, що відбулися у вітчизняній системі освіти за останні десятиліття, її спрямованість на гуманістичні особистісно-орієнтовані та розвиваючі освітні технології зміна ставлення до учнів, котрі виявляють неординарні здібності. З'явилися освітні заклади, навчальні та соціальні програми, громадські організації та фонди, що ставлять основною своєю метою виявлення, навчання, розвиток обдарованих дітей.
Проблема розвитку обдарованості в даний час є актуальною.
Це пов'язано з потребою суспільства в неординарній творчій особистості.
Неординарність сучасного навколишнього середовища вимагає не тільки високу активність людини, але і його вміння, здібності нестандартної поведінки. Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих дітей складають одну з головних завдань вдосконалення системи освіти на даний момент. У цьому напрямку активно працюють міжнародні організації, що об'єднують дослідження практиків та керівників освіти різних країн: «Всесвітня асоціація по обдарованості й таланту», «Евроталант».
Перші згадки про практичну обдарованості (політиків, воєначальників та ін) зустрічаються у Арістотеля, але предметом серйозних досліджень це стало тільки в XX столітті. Вперше експериментальні дослідження з даної проблеми були проведені англійським антропологом Френсісом Гальтоном. Його заслуга полягає в тому, що він першим розробив дослідницьку програму, орієнтовану на вивчення рівня обдарованості, яка була випробувана їм в 1884 році. До числа перших робіт у цій галузі дослідження в нашій країні ставляться дослідження Г.І. Россолімо. У своїй роботі «План дослідження дитячої душі» (1906) він представив першу у вітчизняній психології схему спостереження за дитиною. Цим ученим була створена система діагностики. У наступні роки даною проблемою в області продуктивного мислення займалися західноєвропейські й американські психологи: М. Вертгеймер, Дж. Гілфорд, К. Дункер, В Лоуенфельда, В. Келлер, К. Коффка, Р. Майер, Л. Секкі, П. Торненс. У вітчизняній психології даний напрямок п...