Введення
Головне питання, яким задається людина, чуючи чи зустрічаючи в тексті незнайоме слово: - Що це означає? А якщо до того ж це слово - іноземне, то виникає і друге питання: - Чи не можна те ж саме сказати по-російськи?
Такі питання у носіїв російської мови особливо часто виникають останнім часом, коли в мові з'являються все нові і нові слова, запозичені з інших мов.
Кожен народ живе серед інших народів. Зазвичай він підтримує з ними різноманітні зв'язки: торговельні, промислово-економічні, культурні. Слідство цих зв'язків - вплив народів один на одного. Чим стійкіше і триваліша зв'язку, тим глибше вплив.
Мови контактують народів також відчувають взаємний вплив: адже вони - головний засіб спілкування, засіб, за допомогою якого здійснюються міжнаціональні зв'язки. Основна форма мовного впливу одного народу на інший - запозичення іншомовних слів. Запозичення збагачує мову, робить його більш гнучким і зазвичай не ущемляє його самобутності, так як при цьому зберігається основний словник мови, властивий даному мови граматичний лад, не порушуються внутрішні закони мовного розвитку.
Російський народ у процесі своєї історії мав різноманітні зв'язки з народами всього світу. Результатом цього стали численні іншомовні слова, запозичені російською мовою з інших мов.
іншомовних слів / ЗАПОЗИЧЕННЯ
Іншомовний,-а я,-о е. 1. Говорящий на іншому мові; написаний на іншій мові. - іншомовне населення. Каталог іншомовних видань.
. Належний іншого мови.- Іншомовні слова і звороти.
Запозичення,-я, ср 1. Дія за значенням дієслова запозичувати. - Запозичення сюжету.
. Те, що запозичене, перенято. - Іншомовні запозичення.
ЗАПОЗИЧЕННЯ - елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція і т. п.), перенесений з однієї мови в іншу в результаті контактів мовних, а також сам процес переходу елементів однієї мови в іншу. Зазвичай запозичуються слова і рідше синтаксичні та фразеологічні звороти. 3аімствованіе звуків у словотворчих морфем з інших мов відбувається в результаті їх вторинного виділення з більшого числа запозичених слів. Вони пристосовуються до системи мови, що запозичить і часто настільки їм засвоюються, що в іншомовне походження таких слів, не відчувається носіями цієї мови й виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Такі, напр., Старі тюркізми в російській мові: черевик, ватага, козак, вогнище. На відміну від повністю засвоєних запозичень, так звані іноземні слова зберігають сліди свого іншомовного походження у вигляді звукових, орфографічних, граматичних та семантичних особливостей, які чужі споконвічним словами. Іноземні слова відносяться головним чином до спеціальних галузей знання або виробництва (напр., гіппологія - наука про коней). Іноді вони позначають властиві чужим народам чи країнам поняття (етнографізми, регіоналізму, Екзотизми).
Причини та умови лексичного запозичення
Причини іншомовного запозичення можуть бути зовнішніми (позамовними) і внутрішньомовними.
Основна зовнішня причина - тісні політичні, торгово-економічні, промислові та культурні зв'язки між народами - нос...
