іями мов. Найбільш типова форма впливу, обумовленого такими зв'язками, - запозичення слова разом із запозиченням речі або поняття. Наприклад, з появою у нас таких реалій, як автомобіль, конвеєр, радіо, кіно, телевізор, лазер і багатьох інших, в російську мову увійшли і їх найменування.
Інша зовнішня причина запозичення - позначення за допомогою іншомовного слова деякого спеціального виду предметів або понять, які доти називалися одним російським (або раніше запозиченим) словом. Наприклад, для позначення чергового адміністратора в готелі в російській мові зміцнилося французьке слово портьє, для позначення особливого сорту варення (у вигляді густої однорідної маси) - англійське джем. Потреба в спеціалізації предметів і понять веде до запозичення багатьох наукових і технічних термінів, наприклад: релевантний - поряд з російською істотний, локальний - поряд з місцевий, транс форматор - поряд з перетворювач, компресія - поряд зі словом стиск, пілотувати - поряд з управляти і т.п.
внутрішньомовними причини запозичення почасти пов'язані з зовнішніми. Так, соціально обумовлена ??потреба в спеціалізації понять підтримується властивою мові тенденцією до все більшої диференціації мовних засобів за змістом. В результаті цієї тенденції значення, яке виражається російським словом, може розщеплюватися на два: одному відповідає російське найменування, а другий закріплюється за іншомовним, запозиченим словом, ср такі близькі за змістом, але не синонімічні пари слів: повідомлення - репортаж, загальний - тотальний, захоплення - хобі та ін
Інша внутрішньомовних причина запозичення, властива більшості мов, і зокрема російській, - тенденція до заміни описового, неоднословного найменування однослівним. Тому дуже часто іншомовне слово надається перевага споконвічного описовому обороту, якщо обидва вони служать для називання одного нерозчленованого поняття, наприклад: снайпер - замість влучний стрілець, турне - замість подорож по круговому маршруту, мотель - замість готель для автотуристів, спринт-замість біг на короткі дистанції і т. п.
Як часто буває в мові, тенденції до заміни російських описових оборотів іншомовними словами протистоїть інша, як би стримуюча дія першого. Вона полягає в наступному: в мові утворюються групи найменувань, які позначають співвідносні поняття, і зазвичай найменування, що входять в ці групи, подібні за структурою: або всі вони однослівне (звичайний, часто зустрічається випадок), або двусловних (білий хліб - чорний хліб, пасажирський поїзд - товарний поїзд і т. п.). Якщо назви, що утворюють групу, двусловних, то заміщення одного з назв іншомовним словом відбувається дуже рідко.
Так, з винаходом звукового кіно в російській мові з'явилося запозичене з німецької мови слово тон фільм. Однак воно не змогло зміцнитися в нашому словнику: цьому перешкоджало обставина, що в російській мові вже встигла сформуватися група найменувань описовий, двусловних: німий фільм - звуковий фільм, німе кіно - звукове кіно.
Можна назвати ще один фактор, що сприяє запозиченню іншомовних слів. Якщо мові зміцнюються запозичені слова, які утворюють ряд, що об'єднується спільністю значення і морфологічної структури, то запозичення нового іншомовного слова, східного зі словами цього ряду, значно полегшується. Так, в ХIХ в. російською мовою з англійської були запозичені слова джентльмен, полісм...
