більш звичним словом «дотація».
Також можна звернути увагу на слова, які досі незрозумілі багатьом носіям мови:
Мультиплекс (від англійського Multiplex cinema - багатозальний кінотеатр) Запозичене швидше під віяннями моди, ніж реальної користі слово, для якого є цілком прийнятний російський еквівалент.
Пролонгація (англійське Prolongation - продовження, відстрочка) Найчастіше, це слово, вживане за межами бізнес документів виглядає як явний канцеляризм.
При цьому, якщо недоречне запозичення досить очевидна проблема, не тільки в ЗМІ, то підміна оригінального слова на запозичене в ЗМІ іноді може викликати неправильну реакцію через змащеній оціночної забарвленості або спотворення сенсу. Так, наприклад, запозичення «кілер», настільки романтизоване в наш час, має явно змащену негативну оцінку, на відміну синонимичного йому «вбивця».
Тому, в гонитві за «красним слівцем» в області ЗМІ можна часто спостерігати дуже спірні варіанти, а часом і зовсім невиправдані запозичення. Багато слова, розтиражовані ЗМІ вже міцно увійшли в розмовну лексику. Чимало з цих слів пов'язані з суспільно-політичною діяльністю, зокрема безліч новоутворень в даній сфері у зв'язку з різкими і кардинальними змінами в політичній системі країни. Також за допомогою ЗМІ можна простежити безліч новоутворень в пластах спортивної, бізнес, фінансової та багатьох інших лексику. Але не варто забувати про цілісність і чистоту мови при такій гонитві за яскравими словами. У мові ЗМІ це повинно бути надзвичайно унормовано, доречно і усвідомлено - застосування або ж введення того чи іншого запозичення, - враховуючи той колосальний ефект, який ЗМІ надають на маси населення.
Глава 4. Наукова мова
Звертаючись до мови науки, очевидно, що мова тут піде в основному про термінологічної та професійній лексиці, використовуваної людьми однієї професії, що працюють в одній галузі науки, техніки. Кожна з цих областей має свою термінологічну систему, яка, як правило, є уніфікованою і створеної за загальною домовленістю вчених. Терміни - це слова або словосполучення, що називають спеціальні поняття якоїсь сфери виробництва, науки, мистецтва. В основі кожного терміна обов'язково лежить визначення обозначаемой їм реалії, завдяки чому терміни являють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Саме тому у сфері наукової мови запозичення виправдані найбільше, оскільки, навіть за наявності вже наявних мовних засобів, часто рідні для мови слова при використанні в якості термінів не можуть повністю позбутися від додаткових смислів і конотацій, що, звичайно ж, буде заважати виконанню його ролі як терміна. Тут як приклад можна навести хімічну номенклатуру, яка до певного часу розвивалася досить стихійно, але в 40-х роках ХХ століття була повністю уніфікована.
При цьому, мова не йде про повне калькировании іншомовних джерел або їхніх запозичень у вигляді грубих варваризмів. У конкретних випадках розробляються національні номенклатури враховують номенклатурні традиції та особливості мови. Але вже зараз в російській хімічній номенклатурі спостерігається поступове наближення до структури та семантиці англійської, що пов'язано зі збільшенням частки англомовної хімічної інформації, почався в кінці ХХ століття. Але не варто забувати, що є й ряд слів, який лише транслитерируется з мови оригіналу. Це, наприклад, позначення різних наукових величин і показників в системі СІ або метричній системі: Ватт, Кельвін, Ньютон, Джоуль, Ярд, Фут, Галон, Миля і т.д.
Історія запозичення термінологічної лексики в російській мові налічує вже не одне століття. Хоча зараз англійську мову і робить відчутний вплив на природний процес формування лексики мови, який притаманний мові протягом усього його життєвого циклу, але вплив це в цілому не обмежується одним лише англійською мовою. Навіть зараз багато термінів, що приходять в російську мову з англійської мають латинський або грецьке коріння. У цих же мовах можна відстежити коріння безлічі запозичень у сфері мови науки, які вже давно і повністю прижилися.
Так, до грецізмов періоду X-XVII століть можна віднести загальнонаукові слова і терміни: математика, філософія, історія, граматика. Пізніші запозичення, наприклад, вже відносяться головним чином до галузі мистецтва і науки: хорей, комедія, трагедія, мантія, вірш, логіка, аналогія, синтаксис, ідея і багато інших.
Латинська також зіграв помітну роль у збагаченні російської лексики, і термінології зокрема, пов'язаної в основному зі сферою науково-технічної та суспільно-політичного життя. Латинське коріння мають такі слова: автор, адміністратор, аудиторія, студент, іспит, екстерн, міністр, юстиція, операція, цензура, диктатура, республіка, депутат, делегат, ректор, ек...
